The Simple Joys of Maidenhood (from 'Camelot') - Julie Andrews

Saint Genevieve, Saint Genevieve

It’s Guinevere, remember me?

Saint Genevieve, Saint Genevieve

I’m over here beneath this tree!

You know how faithful and devout I am

You must admit I’ve always been a lamb

But Genevieve, Saint Genevieve

I won’t obey you anymore

You’ve gone a bit too far

I won’t be bid and bargained for

Like beads at a bazaar

Saint Genevieve, I’ve run away

Eluded them and fled

And from now on I intend to pray

To someone else instead!

Oh, Genevieve, Saint Genevieve

Where were you when my youth was sold?

Dear Genevieve, Sweet Genevieve

Shan’t I be young before I’m old?

Where are the simple joys of maidenhood?

Where are all those adoring daring boys?

Where’s the knight pining so for me

He leaps to death in woe for me?

Oh where are a maiden’s simple joys?

Shan’t I have the normal life a maiden should?

Shall I never be rescued in the wood?

Shall two knights never tilt for me

And let their blood be spilt for me?

Oh where are the simple joys of maidenhood?

Shall I not be on a pedestal

Worshipped and competed for?

Not be carried off, or better still

Cause a little war?

Where are the simple joys of maidenhood?

Are these sweet, gentle pleasures gone for good?

Shall a feud not begin for me?

Shall kith not kill their kin for me?

Oh, where are the trivial joys

Harmless, convivial joys

Where are the simple joys of maidenhood?

Свята Женев'єва, Свята Женев'єва

Це Гвіневра, пам’ятаєш мене?

Свята Женев'єва, Свята Женев'єва

Я тут, під цим деревом!

Ти знаєш, який я вірний і відданий

Ви повинні визнати, що я завжди був баранчиком

Але Женев’єва, Свята Женев’єва

Я більше не буду підкорятися тобі

Ви зайшли занадто далеко

За мене не будуть торгуватися

Як намистини на базарі

Свята Женев’єво, я втік

Ухилився від них і втік

І відтепер я маю молитись

Натомість комусь іншому!

О, Женев’єво, свята Женев’єва

Де ти був, коли мою молодість продали?

Шановна Женев'єво, мила Женев'єво

Хіба я не буду молодим до старості?

Де прості радощі дівоцтва?

Де всі ці обожнюючі сміливі хлопці?

Де ж лицар так тужить за мною

Він стрибає на смерть від горя за мене?

О де дівочі прості радощі?

Хіба я не маю звичайне життя, як має діва?

Мене ніколи не врятують у лісі?

Чи два лицарі ніколи не нахилиться заради мене

І нехай їхня кров проллється за мене?

О, де ж прості радощі дівоцтва?

Чи не буду я на п’єдесталі

Поклонялися і змагалися за?

Не вилучати, а ще краще

Викликати маленьку війну?

Де прості радощі дівоцтва?

Невже ці солодкі, ніжні насолоди пропали назавжди?

Чи не почнеться для мене ворожнеча?

Хіба кити не вб’ють своїх родичів за мене?

Ой, де нікчемні радощі

Нешкідливі, веселі радості

Де прості радощі дівоцтва?