Nie muszę - Julia Wieniawa

W słońcu dnia

Przebrana za noc

I gdy chcę latem być, oni śniegu chcą

Czekam na deszcz

A ktoś pozbawia mnie chmur

Nie poznasz mnie ze zdjęć

Z tych milczących ust

Przebieram się kiedy zmieniają kadr

I nie wiem czy to ja, czy fragmenty tła

I tylko ty mi włączasz głos

I ty wiesz co pod skóra mam

A co w źrenicach

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak Ty

Jesteś tu i nie muszę pamiętać

Który uśmiech założyć do zdjęcia

Jesteś tu i nie muszę pamiętać

Który uśmiech założyć do zdjęcia

Gdy dziki wiatr dokądś każe mi biec

A cały świat może w dłoni mnie mieć

Odkładasz mnie na miejsce

Ty odkładasz mnie na miejsce

Gdy dziki wiatr dokądś każe mi biec

A cały świat może w dłoni mnie mieć

Odkładasz mnie na miejsce

Ty odkładasz mnie na miejsce

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak to

I nic mnie tak nie leczy jak Ty

На сонці дня

Переодягнений на ніч

А коли я хочу бути літом, вони хочуть снігу

Я чекаю дощу

І хтось позбавляє мене хмар

Ви не впізнаєте мене на фото

З тих тихих уст

Я міняюся, коли змінюється кадр

І не знаю, чи це я, чи фрагменти фону

І тільки ти включаєш мій голос

І ти знаєш, що у мене під шкірою

А як же учні

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так не лікує мене, як ти

Ви тут і мені не потрібно пам’ятати

Яку посмішку надіти на фото

Ви тут і мені не потрібно пам’ятати

Яку посмішку надіти на фото

Коли дикий вітер велить мені кудись тікати

І весь світ може мати мене на долоні

Ти повернув мене на місце

Ви повернули мене на місце

Коли дикий вітер велить мені кудись тікати

І весь світ може мати мене на долоні

Ти повернув мене на місце

Ви повернули мене на місце

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так мене не лікує

І ніщо так не лікує мене, як ти