Hope Eyrie (Julia Ecklar) -

Worlds grow old and suns grow cold

And death we never can doubt.

Time’s cold wind, wailing down the past,

Reminds us that all flesh is grass

And history’s lamps blow out.

But the Eagle has landed;

tell your children when.

Time won’t drive us down to dust again.

Cycles turn while the far stars burn,

And people and planets age.

Life’s crown passes to younger lands,

Time brushes dust of hope from his hands

And turns another page.

But the Eagle has landed;

tell your children when.

Time won’t drive us down to dust again.

But we who feel the weight of the wheel

When winter falls over our world

Can hope for tomorrow and raise our eyes

To a silver moon in the opened skies

And a single flag unfurled.

For the Eagle has landed;

tell your children when.

Time won’t drive us down to dust again.

We know well what Life can tell:

If you would not perish, then grow.

And today our fragile flesh and steel

Have laid our hands on a vaster wheel

With all of the stars to know

That the Eagle has landed;

tell your children when.

Time won’t drive us down to dust again.

From all who tried out of history’s tide,

Salute for the team that won.

And the old Earth smiles at her children’s reach,

The wave that carried us up the beach

To reach for the shining sun.

For the Eagle has landed;

tell your children when.

Time won’t drive us down to dust again.

Світи старіють, а сонця холодніють

І ми ніколи не можемо сумніватися в смерті.

Холодний вітер часу, що голосить у минулому,

Нагадує нам, що будь-яка плоть — трава

І лампи історії згасають.

Але Орел приземлився;

скажіть своїм дітям, коли.

Час не зведе нас знову в порох.

Цикли обертаються, поки горять далекі зорі,

І старіють люди і планети.

Вінець життя переходить у молоді краї,

Час змахує з його рук прах надії

І перегортає ще одну сторінку.

Але Орел приземлився;

скажіть своїм дітям, коли.

Час не зведе нас знову в порох.

Але ми, які відчуваємо вагу колеса

Коли над нашим світом настане зима

Можемо сподіватися на завтра і підняти очі

До срібного місяця на відкритому небі

І розгорнутий єдиний прапор.

Бо орел приземлився;

скажіть своїм дітям, коли.

Час не зведе нас знову в порох.

Ми добре знаємо, що може розповісти Життя:

Якщо не загинути, то рости.

А сьогодні наша тендітна плоть і сталь

Поклали свої руки на велике колесо

З усіма зірками, які потрібно знати

Що Орел приземлився;

скажіть своїм дітям, коли.

Час не зведе нас знову в порох.

Від усіх, хто спробував вийти з історичного потоку,

Салют команді, яка перемогла.

І стара Земля посміхається досяжності своїх дітей,

Хвиля, яка винесла нас на берег

Щоб дотягнутися до сяючого сонця.

Бо орел приземлився;

скажіть своїм дітям, коли.

Час не зведе нас знову в порох.