The Spiritual - Jukebox the Ghost

Some walk quiet, some walk loud

Sometimes people yell but they don’t know what they’re yelling about

I’ve said things I didn’t mean, but I’d already said them out loud

Forgive me if you can find out how

You could rise, you could sing

Some keep filled up with the secrets that they think they need

Oh, what ever will the others think?

That you’re human like the rest of us, weak

Lord above me

To my knees bring me

It’s a call I don’t often make

This is the rarest of pleas

Fair enough

Again you got the best of me

Now let me go, let me go in peace

I should’ve left

But for you I’ll stay

There’s a part of me that likes it

When it burns that way

I put my finger time and time through an open flame

Going slowly so the burn reminds me

That we might have kissed a bit too soon

I could feel what was coming and I didn’t mean to hurry you

I just knew that time would find our fingers linked, through and through

Forgive me I’m human too

Lord above me

To my knees bring me

It’s a call I don’t often make

This is the rarest of pleas

Fair enough

Again you got the best of me

Now let me go, let me go in peace

I walk the night

As the rain turned to sleet then to ice the roads became cruel

And left me to my vices

So I drank, stood, stared then walked down into the street

Singing come on course life take me

Lord above me

To my knees bring me

It’s a call I don’t often make

This is the rarest of pleas

Fair enough

Again you got the best of me

Now let me go, let me go in peace

No!

Let me go, let me go in peace

Хтось ходить тихо, хтось голосно

Іноді люди кричать, але не знають, про що кричать

Я сказав те, чого не мав на увазі, але вже сказав це вголос

Вибачте, якщо ви можете дізнатися, як

Ти міг піднятися, ти міг заспівати

Деякі продовжують заповнювати таємниць, які, на їхню думку, їм потрібні

О, що подумають інші?

Що ти людина, як і всі з нас, слабкий

Господи наді мною

Поставте мене на коліна

Це дзвінок, який я часто роблю

Це найрідкісніша прохання

Досить справедливо

Знову ти перебрав мене

Тепер відпустіть мене, відпустіть мене з миром

Мені слід було піти

Але для тебе я залишуся

Є частина мене, якій це подобається

Коли воно так горить

Я вставляю час і час своїм пальцем через відкритий вогонь

Іду повільно, щоб опік нагадував мені

Що ми, можливо, поцілувалися надто рано

Я відчував, що нас чекає, і не хотів вас поспішати

Я просто знав, що час виявить, що наші пальці зчеплені наскрізь

Вибачте, я теж людина

Господи наді мною

Поставте мене на коліна

Це дзвінок, який я часто роблю

Це найрідкісніша прохання

Досить справедливо

Знову ти перебрав мене

Тепер відпустіть мене, відпустіть мене з миром

Я гуляю вночі

Коли дощ перетворився на мокрий сніг, а потім у ожеледицю, дороги стали жорстокими

І залишив мене на моїм порокам

Тож я пив, стояв, дивився, а потім пішов на вулицю

Давай співати, життя забирає мене

Господи наді мною

Поставте мене на коліна

Це дзвінок, який я часто роблю

Це найрідкісніша прохання

Досить справедливо

Знову ти перебрав мене

Тепер відпустіть мене, відпустіть мене з миром

Ні!

Відпустіть мене, відпустіть мене з миром