Ladybug - Joshua Lee Turner

Leaving’s easier on the mind than being the one who’s left behind

And I’m reminded every time I call

Past waterfalls and southern drawls

Back bus bunks and concert halls

It all seems hollow seen through just one pair of eyes

So don’t you worry, Ladybug

I miss you like a metaphor

I won’t say what’s been said before

Or make a promise I can’t keep

Don’t you worry, Ladybug

I’ll come home home like a simile

'Cause no amount of imagery can measure up to you

I may see some crazy shit and sometimes I’ll seem full of it

And I may be a thousand miles away

But I’m always with you, I’m always with you

Even with no body to give you

My mind it stays behind to see you through your day

So don’t you worry, Ladybug

I miss you like a metaphor

I won’t say what’s been said before

Or make a promise I can’t keep

Don’t you worry, Ladybug

I’ll come home home like a simile

'Cause no amount of imagery can measure up to you

I don’t believe in destiny and yet this path in front of me

Is one I feel I have no choice but to take

And one day I’ll bring you along

‘Cause right now lady I feel numb

And what good is success on anesthesia I can’t shake?

Don’t you worry, Ladybug

I miss you like a metaphor

I won’t say what’s been said before

Or make a promise I can’t keep

Don’t you worry, Ladybug

'Cause I’ll come home like a simile

When no amount of imagery can measure up to you

We don’t need no imagery, 'cause I’m coming home

To you

Піти легше ніж бути тим, хто залишився позаду

І щоразу, коли я дзвоню, мені нагадують

Повні водоспади та південні затяжки

Задні автобусні нари та концертні зали

Все це здається пустим, якщо бачити лише одну пару очей

Тож не хвилюйся, Сонечко

Я сумую за тобою, як за метафорою

Я не буду говорити, що було сказано раніше

Або дати обіцянку, яку я не можу виконати

Не хвилюйся, Сонечко

Я повернуся додому, як порівняння

Тому що кількість зображень не може виміряти вас

Я можу побачити якесь божевільне лайно, а іноді мені здається, що я сповнений нею

І я можу бути за тисячу миль

Але я завжди з тобою, я завжди з тобою

Навіть якщо немає тіла, щоб надати вам

Я думаю, це залишається, щоб прожити ваш день

Тож не хвилюйся, Сонечко

Я сумую за тобою, як за метафорою

Я не буду говорити, що було сказано раніше

Або дати обіцянку, яку я не можу виконати

Не хвилюйся, Сонечко

Я повернуся додому, як порівняння

Тому що кількість зображень не може виміряти вас

Я не вірю в долю, а переді мною цей шлях

Я відчуваю, що не маю іншого вибору, окрім як прийняти

І одного дня я приведу тебе з собою

Бо зараз, леді, я відчуваю заціпеніння

І яка користь від успіху анестезії, від якої я не можу відмовитися?

Не хвилюйся, Сонечко

Я сумую за тобою, як за метафорою

Я не буду говорити, що було сказано раніше

Або дати обіцянку, яку я не можу виконати

Не хвилюйся, Сонечко

Тому що я повернуся додому, як порівняння

Коли жодна кількість зображень не до вас

Нам не потрібні зображення, бо я повертаюся додому

Тобі