Отпусти - Jormunng, noa

Это во мне, как будто древний инстинкт:

Если не кормить его, то он тебя не простит

Ни страха, ни радости нет!

В этом нет надобности

Все что тебя тянет на дно сегодня не надо тащить

(Отпусти)

С ума сойти от любви, убивать от тоски

Напомнит твою постель эта земля внутри

Дай растащить им меня на куски

В шаге от пропасти…

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Боль — исток разумных решений

Всегда неправильно!

Стать собой для них — мишенью

Я дойду до тебя с утра, мне нужно все, что здесь есть

С кровью в моих руках все движется против стрелки

Нет, мы не сдаем назад, мы максимум ждем рассвета

Прямо на дне колодца с выжженым взглядом в бездну

Сломанные фаланги, царапины на стенах

На коже с десяток меток до крови стертых коленей

Я не чувствую ни капли, в том числе и сомнений:

Я сожгу весь мир до тла всего лишь в одно мгновенье!

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Отпусти!

Це в мені, ніби древній інстинкт:

Якщо не годувати його, то он тебе не простить

Ні страху, ні радості немає!

У цьому немає потреби

Все що тебе тягне на дно сьогодні не треба тягти

(Відпусти)

З розуму зійти від любові, вбивати від туги

Нагадає твою постіль ця земля всередині

Дай розтягнути їм мене на шматки

У кроці від прірви…

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!

Біль — джерело розумних рішень

Завжди неправильно!

Стати собою для них — мішенню

Я дойду до тебе з ранку, мені потрібно все, що тут є

З кров'ю в моїх руках все рухається проти стрілки

Ні, ми не здаємо назад, ми максимум чекаємо світанку

Прямо на дні криниці з випаленим поглядом у безодню

Зламані фаланги, подряпини на стінах

На шкірі з десяток міток до крові стертих колін

Я не відчуваю жодної краплі, в тому числі і сумнівів:

Я спалю весь світ до тла всього лише в одну мить!

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!

Відпусти!