Leppäyön Löyly - Jonne

Synnyin suurelle kivelle

Pimeän yön yltä vieden

Kaiken kaadoin yön edestä

Olen sen yön nuori polku

Eivät kuule kuulevaiset

Näkeväiset ei nähdä saata

Eivät tiedä tietäväiset

Suosta Surman suututtaman

Minä nousen yksin yössä

Pimeän polun alalla

Tumma taivas helmanani

Olen tähtivyön säteitä

Minusta elää pimeys

Jonka polku poikki kuihtui

Tieni päättyy jalkain alla

Paikalle lepäävän mullan

Vaan yksi on kirkas täällä

Valo kuolleen vaikenevan

Sitä katsot surmasilmin

Surua elämän itkun

Minä synnyin koivun alle

Isäin illan iltamalle

Vaan ei ollutkaan eloni

Nurmen nuorta nousemista

Minä vaivuin metsän alle

Kaarnan kartanon perälle

Lepäsin sammaleen sylissä

Haudan haaska herteillani

Syttyy löylyni lumessa

Loistaa hanki haapain alla

Minä en elämää tahdo

En nousta, en päivää nähdä

Minä yöstä kaipuun nostan

En eloa päivän päältä

Kuolemani kuulle annan

Liekin yöstä yksinäisen

Olen itse vainon lapsi

Kuolleenvuode kehtonani

Näkyvät minusta illat

Ei sammuta sade minua

Minä synnyin nurmen päälle

Nyt on nuori alla aamun

Sen kevään minusta saivat

Leppälehdosta vereni

Synnyin suurelle kivelle

Pimeän yön yltä vieden

Kaiken kaadoin yön edestä

Olen sen yön nuori polku

Eivät kuule kuulevaiset

Näkeväiset ei nähdä saata

Eivät tiedä tietäväiset

Suosta Surman suututtaman

Synnyin suurelle kivelle

Pimeän yön yltä vieden

Kaiken kaadoin yön edestä

Olen sen yön nuori polku

Eivät kuule kuulevaiset

Näkeväiset ei nähdä saata

Eivät tiedä tietäväiset

Suosta Surman suututtaman

Minä kerran tulta kannoin

Yhden vein veden edestä

Sillä kertaa vannoin ilman

Mullan ja tulen palavan

Silloin kasvoin liekikseni

Alle maan ja päivän mullan

Olen löyly leppäyössä

Vyössä verta veljestäni

Olen ikuinen yö pimeä

Puiden varjo kastemaassa

Sammaleinen suo sumussa

Ilta ilman päättymistä

Я народився на великій скелі

Виймаючи темну ніч

Я все перед ніччю вилив

Я молодий шлях тієї ночі

Не чути слухняних

Зрячих не видно

Не знають обізнаних

Болото гнів смерті

Вночі я встаю сама

У полі темної стежки

Темне небо на кінчиках моїх пальців

Я в променях зоряного пояса

Я думаю, що темрява живе

Шлях якого засох

Дорога закінчується під ногами

Грунт лежить на місці

Але одна тут яскрава

Світло мертвих мовчить

Ти дивишся на це вбивчими очима

Смуток життя плаче

Я народився під березою

Батьківський вечір

Але це було не моє життя

Молодий підйом трави

Я копав під лісом

У задній частині маєтку Каарна

Я відпочив на колінах моху

Я марную могилу на свої серця

Моя пара запалюється в снігу

Сяйво, зніми нижче

Я не хочу життя

Я не встану, не побачу дня

Я прагну ночі

Я не живу днем

Я почую про свою смерть

Полум'я ночі самотнє

Я сама дитина переслідування

Мертве ліжко в моїй колисці

Я бачу вечори

Не вимикай на мені дощ

Я народився на траві

Зараз під ранок молодий

Я отримав ту весну

Моя кров з вільхового гаю

Я народився на великій скелі

Виймаючи темну ніч

Я все перед ніччю вилив

Я молодий шлях тієї ночі

Не чути слухняних

Зрячих не видно

Не знають обізнаних

Болото гнів смерті

Я народився на великій скелі

Виймаючи темну ніч

Я все перед ніччю вилив

Я молодий шлях тієї ночі

Не чути слухняних

Зрячих не видно

Не знають обізнаних

Болото гнів смерті

Колись я ніс вогонь

Я взяв одну перед водою

Тоді я присягався без

Горить ґрунт і вогонь

Ось тоді я виріс у полум’я

Під землею і ґрунтом дня

Я вночі пароплав

Кров на поясі від мого брата

Я вічна ніч темна

Тінь дерев у росяній землі

Мохове болото в тумані

Вечір без кінця