A Croft In Clachan (The Ballad Of Rob MacDunn) - Johnny Cash, Glen Campbell, David Ferguson

With the Campbells and McDonalds, it was in their blood to fight

With each passing generation it became a mans birthright

But they always had a common enemy

Never would the English crown take Scottish independency

Oh the battles rage in Glasgow and majestic Edinburgh

And they came with war machines and in the highlands shots were heard

Then the people rose in union and the forces moved as one

And the Clans all joined together to see English on the run

And in a tiny croft in Clachan sat a mother, Peg Macdunn

And she sewed the cords together for her 16 year old son

And she cried as he was leaving, donâ

And come you back to Clachan when the English are all done

Now Rob Macdunn was ready as the left the croft behind

And he joined the highland pipe brigade with one thing on his mind

That to keep his home and freedom he must face it like a man

So he marched in common union with his musket in his hand

And he met the hill of battle in the highlands and the low

And the reason for the fighting long within his blood to know

In the middle of the rumble he was forward gaining ground

And the bagpipes still were piping as the dead lay all around

Then he moved in no direction till he faced the winds of North

And he boldly climbed the highlands, further from the Firth of Forth

Then one freezing, blowing morning, came the cry of Peg Macdunn

Back to my croft in Clachan God has sent me home my son

And in another croft in Clachan cross the way from the Macdunnâ

With her face against the window sat a young girl, tired and worn

And she smiled a secret knowing as she breathed a prayer alone:

«I thank thee, Lord, for bringing Rob Macdunn back safely home»

Back to the croft in Clachan, he returned to peace again

He had gone a boy of 16, but he came back as a man

Боротися з Кемпбеллами та Макдональдсами було в їх крові

З кожним наступним поколінням це стало правом від народження людини

Але у них завжди був спільний ворог

Ніколи англійська корона не завоює незалежність Шотландії

О, битви точаться в Глазго та величному Единбурзі

І вони прийшли з бойовими машинами, і в високій місцевості почулися постріли

Потім люди об’єдналися, і сили рухалися як одне ціле

І всі клани об’єдналися, щоб побачити англійську на бігах

А в крихітному садку в Клашан сиділа мати, Пег Макданн

І вона зшила шнури для свого 16-річного сина

І вона плакала, коли він виходив, дона

А ви повернетеся до Клашана, коли англійська закінчить

Тепер Роб Макданн був готовий, поки залишив сад

І він приєднався до бригади хайлендських труб з однією думкою

Щоб зберегти свій дім і свободу, він повинен зіткнутися з цим, як чоловік

Тож він марширував спільними зусиллями зі своїм мушкетом у руці

І зустрів він пагорб битви у високогір’ї та низині

І причину сварки в його крові потрібно знати

У середині гулу він йшов вперед, набираючи позиції

А сопілка все ще лунала, а навкруги лежали мертві

Потім він рухнувся в жодному напрямку, доки не зіткнувся з північними вітрами

І він сміливо піднявся на високогір’я, далі від Ферт-оф Форт

Одного холодного ранку пролунав крик Пег Макданн

Повернувшись до мого сада в Клахані, Бог послав додому мого сина

А в іншому населянні в Клачані перетинайте шлях від Макдунні

Притуливши обличчя до вікна, сиділа молода дівчина, втомлена й змучена

І вона посміхнулася таємничо, знаючи, коли сама дихала молитву:

«Я дякую Тобі, Господи, що повернув Роба Макданна безпечно додому»

Повернувшись до грота в Клашан, він знову повернувся до миру

Він пішов 16-річним хлопчиком, але повернувся як чоловік