Forgive Us - John McCutcheon

Little town that I was born in Early every Sunday morning

We’d drive past those fields of corn

That led us to Saint James

Planted in those hard oak pews

Your neighbors sitting next to you

Said the words each of us knew

As well as our own names

«Our Father,

Who art in Heaven,

Holy is your name.

Thy kingdom come,

Thy will be done.

Give us this day our bread.»

Then came the hardest part

The one that troubled every heart

Those haunting words of mystery

That long have followed after me Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive each other

In the long years since those days

My soul and heart have often strayed

But still I bow my life to pray

Those sweet, familiar words

But, oh, the meanings shift and dart

Whenever I come to that part

It stirs my soul, it stills my heart

Like nothing I have heard

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive each other

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us In that Pennsylvania town

That awful day, that awful sound

When madness struck the young girls down

A tale too often heard

These strangers from another time

They knew the grief, they knew the crime

But somehow, somewhere they could find

The strength to say these words:

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive each other

Sometimes what’s holy is so true

It’s standing right in front of you

Nothing you can really do,

There’s nothing you can say

Except to humbly take your place

And in every trial that we face

May we somehow find the grace

To live the words we pray

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive each other

Forgive us, as we forgive

Forgive us, as we forgive

Forgive us, forgive.

Маленьке містечко, у якому я народжувався рано щонеділі вранці

Ми проїжджали повз ті поля кукурудзи

Це привело нас до Сент-Джеймса

Посадили в ці тверді дубові лави

Ваші сусіди, які сидять поруч

Сказав слова, які знав кожен із нас

А також наші власні імена

"Наш батько,

Хто на небесах,

Святе твоє ім’я.

Нехай прийде Царство Твоє,

Нехай буде воля Твоя.

Дай нам хліб наш сьогодні.»

Потім настало найважче

Той, що хвилював кожне серце

Ці переслідуючі таємничі слова

Що довго слідкувало за мною. Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо один одного

За довгі роки з тих днів

Моя душа і серце часто блукали

Але все одно я схиляю своє життя, щоб молитися

Ці солодкі, знайомі слова

Але, ох, значення змінюються і кидаються

Кожного разу, коли я приходжу до цієї частини

Це хвилює мою душу, воно заспокоює моє серце

Я ніби нічого не чув

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо один одного

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Пробачте нас у тому містечку в Пенсільванії

Той жахливий день, той жахливий звук

Коли божевілля вразило молодих дівчат

Казка, яку ми чуємо дуже часто

Ці незнайомці з іншого часу

Вони знали горе, знали злочин

Але якось, десь вони могли знайти

Сила промовити ці слова:

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо один одного

Іноді те, що святе, є настільки правдивим

Він стоїть прямо перед вами

Ви нічого не можете зробити,

Ви нічого не можете сказати

Окрім того, щоб скромно зайняти ваше місце

І в кожному випробуванні, з яким ми стикаємося

Можемо якось знайти благодать

Жити словами, про які ми молимося

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо один одного

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, як ми прощаємо

Прости нас, пробач.