Cathedrals - John Lucas

I have the dust on my boots of a thousand cathedrals

And I have taken my place with bended knees

And I have raised my voice with a multitude of angels

Whose nests are treasured by Your trees

Oh, the music of Your fingers

Oh, the heartbeat of Your lands

Oh, the places where You linger

Oh, the beauty of Your hands

And I have lit my candle in the folds of Your forests

A spark of light amongst the fires of the night

And I have risen with the dawn and the thurible of gladness

Amongst the mist and the dew of Your delight

Oh, the music of Your fingers

Oh, the heartbeat of Your lands

Oh, the places where You linger

Oh, the beauty of Your hands

You are the one who makes my paths straight

You are the one who leads me to the waters

And as I’ve cupped my hands

I know, I know, I’ve seen Your face

For You’ve touched my eyes with waterfalls

You’ve touched my eyes with earth

You’ve led me home with moonlight

And You’ve whispered what I’m worth

У мене пил на черевиках тисячі соборів

І я зайняв своє місце, зігнувши коліна

І я підняв свій голос із безліччю ангелів

Чиї гнізда бережуть Твої дерева

О, музика Твоїх пальців

О, биття серця Твоїх земель

О, місця, де Ти затримуєшся

О, краса Твоїх рук

І я засвітив свою свічку в загонах Твоїх лісів

Іскра світла серед вогнів ночі

І я воскрес із зорею та кадилом радості

Серед туману й роси Твоєї насолоди

О, музика Твоїх пальців

О, биття серця Твоїх земель

О, місця, де Ти затримуєшся

О, краса Твоїх рук

Ти той, хто робить мої шляхи прямими

Ти той, хто веде мене до вод

І коли я склав долоні

Я знаю, я знаю, я бачив Твоє обличчя

Бо Ти торкнувся моїх очей водоспадами

Ти торкнувся моїх очей землею

Ти привів мене додому з місячним світлом

І ти прошепотів, чого я вартий