Straight Outta Time - John Hiatt

Hot summer night, I was counting all the starlight on your skin

Airtight, as I watched you breathing out, I’m breathing in

By the lake, so humid that the moon was getting wet

For our sake the crickets started playing their castonets

Like a gypsy, you stole me from a child into a man

It never hit me: I’ve been running ever since I took a stand

And this love like Spanish moss hangin from the trees

Just swaying in the breeze like a sweet memory

Running straight outta time, straight outta time

Running straight outta time, straight outta time

Since you were mine

That autumn chill sent a shiver, girl, it shook us to the bone

And we still had February frozen on the phone

Spring thaw, would it find us with our lips frozen blue?

Love calls, but do we really live the time we’re running through?

Or like a dream, do we let it die and drift away to sleep

Until it screams like an echo in the history books you keep

'Cause that stream running from the corners of my mind

Looking back I find like a river it unwinds

Running straight outta time, straight outta time

Running straight outta time, straight outta time

Running straight outta time just like an old man’s fiddle

Looking for the dance;

gonna meet me in the middle

I’m never gonna figure out the way that I feel —

Running straight outta time

But my love’s still real

Now I see you- you’re looking pretty in your summer dress

I can almost feel you as you clutch your little locket to your breast

Looking down at the picture, girl, you know you’re looking fine

Is it me?

Was I ever in your heart or on your mind?

Cause I’m running outta time

I’m running straight outta time

Were you ever mine?

Спекотна літня ніч, я розраховував усе світло зірок на твоїй шкірі

Повітронепроникний, я дивився, як ти видихаєш, я вдихаю

Біля озера, так волого, що місяць став мокрим

Заради нас цвіркуни почали грати своїми кастонетами

Як циган, ти вкрав мене з дитини в чоловіка

Мене це ніколи не вразило: я бігаю з тих пір, як встав стійку

І ця любов, як іспанський мох, що звисає з дерев

Просто колишуться на вітерці, як солодкий спогад

Біг прямо з часу, прямо в час

Біг прямо з часу, прямо в час

Так як ти був моїм

Від того осіннього холоду здригнулися, дівчино, нас до кісток потрясло

І лютий у нас все ще був заморожений у телефоні

Весняна відлига, чи знайшла б вона нас із застиглими синіми губами?

Любіть дзвінки, але чи справді ми живемо час, який ми переживаємо?

Або як сну, ми дозволяємо померти й кинути в сон

Поки воно не кричить, як відлуння, у підручниках історії, які ви ведете

Тому що цей потік біжить з куточків мого розуму

Озираючись назад, я бачу, як ріка розкручується

Біг прямо з часу, прямо в час

Біг прямо з часу, прямо в час

Бігає часу, як скрипка старого

Шукаю танець;

зустрінеш мене посередині

Я ніколи не з’ясую, що я відчуваю —

Біг прямо в часі

Але моє кохання все ще справжнє

Тепер я бачу тебе — ти гарно виглядаєш у своєму літньому платті

Я майже відчуваю, як ти притискаєш свій маленький медальйон до грудів

Дивлячись на зображення, дівчино, ти знаєш, що виглядаєш добре

Це я?

Я колись був у твоєму серці чи в твоїх думках?

Бо в мене закінчується час

У мене просто не вистачає часу

ти колись був моїм?