Back Of My Mind - John Hiatt

Well my daddy he stood at the foot of the stairs

He was calling to me at the time

And I knew even then, I could die for the thoughts

That I kept in the back of my mind

But I dared not to speak

How I felt for my dad

Cause there were no words to define

The ball of confusion, of feelings and junk

That I kept in the back of my mind

So I took to the highway

And I kept to myself

Just a lookin' and hopin' to find

Some solutions, some answers, someway to exist

With this stuff in the back of my mind

So I took me a job

And I took me a wife

And I took me a bottle of wine

And it did not take long, 'til all I had left

Was this stuff in the back of my mind

Well the end of the tunnel

Just never came up

'til I came to the end of the line

And I saw that the light I’d been hoping to see

Was just a spark in the back of my mind

And the cold wind that blew

Through the hole in my heart

Made a fire for the very first time

From some branches of trust

And a kindling of faith

And that spark in the back of my mind

Drivin' like rain, or a runaway train

Flyin' blind, shot from the dark in the back of my mind

Ну, мій тато, він стояв біля підніжжя сходів

У той час він дзвонив мені

І навіть тоді я знав, що можу померти за ці думки

Те, що я тримав на загадках

Але я не наважився говорити

Як я відчував свого тата

Тому що не було слів для визначення

Куля розгубленості, почуттів та мотлоху

Те, що я тримав на загадках

Тож я виїхав на шосе

І я тримав самого себе

Просто шукаю та сподіваюся знайти

Деякі рішення, якісь відповіді, так чи інакше існувати

Із цим матеріалом у моїй голові

Тож я взявся на роботу

І я взяв собі дружину

І я взяв собі пляшку вина

І це не зайняло багато часу, поки все, що мені залишилося

Невже це було в моїй пам’яті

Ну кінець тунелю

Просто так і не підійшов

поки я не дійшов до кінця черги

І я бачив те світло, яке сподівався побачити

Був просто іскрою в мому розумі

І холодний вітер, що подув

Крізь дірку в моєму серці

Вперше розпалив вогонь

З деяких гілок довіри

І розпал віри

І ця іскра в моїй душі

Їздите, як дощ, або потяг, що біжить

Летаю наосліп, вистрілений з темряви в мого розуму