Windows - John Hartford

On these vacant streets of nightfall

Try to fool myself, I don’t know where I’m going

And these gutters that I’m walking

The reflection of a thousand windows glowing

Some are laughing, some are crying

Some are yawning as I quickly pass them by

Something moving back behind

I hear a bumping, or a sneeze, sometimes a sigh

All those windows, pretty windows

Each contain their private dramas

I just pass outside just glancing up in vain

The flowers grow in boredom

And the curtains hang to mock me

Is there not a chance that i might venture in?

(Instrumental Break)

But the empty windows of your eyes

The shades are down to block my gaze within

Your door is shut and boarded up

I stand in silence shivering in the rain

And the wind that bangs a garbage can

Just echoes insults deep within my tortured soul

It says «move on 'ye barefoot boy

There are no windows here for you.»

The minutes whisper «time for you to go»

All those windows, pretty windows

Fading back into their hallways

I just stand outside and watch them both in vain

The paint just peels in boredom

And the cobwebs hang to mock me

Is there not a chance that I might venture in?

(Instrumental Outro)

На цих пустих вулицях з настанням ночі

Спробуй обдурити себе, я не знаю, куди йду

І ці жолоби, якими я ходжу

Сяє відображення тисячі вікон

Хтось сміється, хтось плаче

Деякі позіхають, коли я швидко проходжу повз них

Щось повертається позаду

Я чую стукання чи чхання, іноді зітхання

Усі ці вікна, гарні вікна

Кожен містить свої приватні драми

Я просто проходжу надвір, марно дивлячись угору

Квіти ростуть від нудьги

І штори висять, щоб знущатися з мене

Чи немає шансу, щоб я ризикнув?

(Інструментальна перерва)

Але порожні вікна твоїх очей

Штори опущені, щоб заблокувати мій погляд усередині

Ваші двері зачинені й забиті дошками

Я стою мовчки, тремчучи під дощем

І вітер, який стукає в смітник

Просто луна образи глибоко в моїй змученій душі

У ньому скажеться «рухайтеся далі, босоногий хлопче

Тут для вас немає вікон».

Хвилини шепочуть «пора тобі йти»

Усі ці вікна, гарні вікна

Повертаються в їхні коридори

Я просто стою надворі й марно дивлюся на них обох

Фарба просто лущиться від нудьги

І павутиння висить, щоб знущатися з мене

Чи немає шансу, щоб я ризикнув?

(Інструментальне аутро)