Only a Moment - John Graham

once she squeaked into the room, now she’s clickin' down the street,

downtown lights that drew her in show a flicker on her face,

he wears stripes and never checks on the weather or his watch,

underneath the books unread there’s a picture that he keeps

come on, come on, come on, it’s only a moment.

come on, come on, come on, it’s only a moment.

though it felt like standin' still they were closer every day,

smiles nd laughter through the dark, like a future he can’t see

could they be the last ones left, coughin' up for one last ride,

tell him every truth you know and he’ll never believe you

come on, come on, come on, it’s only a moment.

come on, come on, come on, it’s only a moment.

one hand gives while the other takes,

the loneliest bed is the one he makes,

time could save him but he don’t learn

and the very last bridge is the one that he just burned.

come on, come on, come on, it’s only a moment.

come on, come on, come on, it’s only a moment.

колись вона скрипнула в кімнату, тепер вона клацає по вулиці,

вогні в центрі міста, які привабили її, показують мерехтіння на її обличчі,

він носить смужку і ніколи не перевіряє погоду чи годинник,

під непрочитаними книгами є зображення, яке він зберігає

давай, давай, давай, це лише момент.

давай, давай, давай, це лише момент.

хоча здавалося, що вони стояли на місці, вони з кожним днем ​​були ближчими,

усмішки й сміх крізь темряву, наче майбутнє, якого він не бачить

чи можуть вони бути останніми, що залишилися, кашляють на останню поїздку,

скажіть йому всю правду, яку знаєте, і він ніколи вам не повірить

давай, давай, давай, це лише момент.

давай, давай, давай, це лише момент.

одна рука дає, а інша бере,

найсамотніша ліжко - це те, що він застилає,

час може врятувати його, але він не вчиться

і останній міст — той, який він щойно спалив.

давай, давай, давай, це лише момент.

давай, давай, давай, це лише момент.