Presage of Emptiness - John Frum

I am the one whose prism refracts nothingness

The colorless backdrop upon which all myths are painted

Maps to enlightenment drawn upon this hide

Observed but unrecognized with calumnious genuflection

Growing fat on the vanity of rested laurels

Being named in the earliest days

I am no Creator, undesiring of paltry praise

Though no creed descends from this cosmic maw

All shall find truth in eradicating negation

I am the incessant hunger

The concept upon which all famine is based

The suzerain sire of starvation

Ineffable collapser;

engine of nihility

Swallowing each generation’s beacon of hope

I have brought cause and borne witness to the siege of countless eternities

I am the one whose form is unfathomable

The sprawling sidereal splendor

A monochromatic aberration

A tenebrific enormity

Drowning the heavens in a shimmering void

I am the one whose progeny is desolation

The annihilating lineage’s physical manifest

Those swathed in eyes staring through onyx lids

Scarring the land with a flagellating gait

Those whose limbs dam the fetid waters

Curdling creation’s stifled lifestream

Those dreadful enough to choke the wind from the sky

Commanding gravity, upheaving all bound by nature

And now you have heard mine herald’s cry

And now we are met

Я той, чия призма заломлює ніщо

Безбарвний фон, на якому зображені всі міфи

На цій хованці намальовано карти просвітлення

Спостерігається, але не впізнається з наклепницькими колінами

Ожиріння на марнославстві, що відпочило

Ім’я з перших днів

Я не Творець, не бажаю дрібної похвали

Хоча жодне віровчення не походить із цієї космічної пащі

Усі знайдуть істину, викорінивши заперечення

Я — невпинний голод

Концепція, на якій базується весь голод

Сюзерен, батько голодної смерті

Невимовний колапс;

двигун нігільності

Поглинаючи маяк надії кожного покоління

Я привів причину та став свідченням облоги незліченних вічностей

Я той, чия форма незбагненна

Розповсюджена сидерична пишність

Монохроматична аберація

Тенебрифічна величезність

Потопаючи небеса в  мерехтливій порожнечі

Я той, чиє потомство — спустошення

Фізичний маніфест лінії знищення

Ті, закуті в очі, дивлячись крізь оніксові повіки

Шрамування землі бічовою ходою

Ті, чиї кінцівки запруджують смердючі води

Задушений життєвий потік згущеного творіння

Досить жахливі, щоб задушити вітер з неба

Управління гравітацією, піднесення, все зв’язане природою

А тепер ви почули крик мого вісника

І тепер нас зустрічають