A Distance - John Floreani

I’ve held my breath

For twenty fucking years

And hesitation brought me here

It makes it harder to believe

That I’ll see you again

I’m so scared of growing up

I still act like I’m fifteen years old

Too early to give up

But too old to come home

I found myself at a distance

Empty highways and freezing train carriages

I never thought I’d see myself like this

Starving to death in this fucking city apartment

Well, I’m twenty-one

And so alone

Well, this distance it gave me an option

In the form of a shiny red apple

In it’s dark red skin

I saw my reflection

But I couldn’t take it

I sunk my teeth in

Я затамував подих

Двадцять бісаних років

І вагання привела мене сюди

У це важче повірити

Що я побачу тебе знову

Я так боюся вирости

Я досі поводжуся так, ніби мені п’ятнадцять років

Зарано здаватися

Але занадто старий, щоб повернутися додому

Я опинився на віддаленні

Порожні шосе і замерзаючі вагони поїздів

Я ніколи не думав, що побачу себе таким

Смерти від голоду в цій клятій міській квартирі

Ну, мені двадцять один

І так самотньо

Ну, ця відстань дала мені вибір

У вигляді блискучого червоного яблука

У ньому темно-червона шкіра

Я бачив своє відображення

Але я не витримав цього

Я втопив зуби