The End of Love - John Cameron Mitchell

When I think about you

I think it’s all been said before

The words rang true

But what were they for?

You were a small disappointment

Careless hand on the thigh

Sweet inferred words

That were never implied

Who could frame the fearful asymmetry

Between lust and love?

Is God the synapse or the thought

Caught between what you want and what you bought?

Are you the final thread

That binds the world to me?

Baby is that all you want to be?

The end of love is

A terraced grief that’s like a drip down a mountain

That fills an ocean

I’ll carry you over the water, you grow heavier

With every step

Until you drag me down as sure as Ophelia’s dress

Did you grant me existence

When a random thought of me

Shot through your mind

Like a wasp right through a web?

You clothed me in life

But my garment strangles me

Like Desdemona struggling with fortune

And seeking her lover’s eyes

Is a mayfly tenure the best that you can offer me?

You’re so wisely absent, from past and future

But to me you’re nothing but a suture

To prevent their blending

And yet my heart seems to be rending now

The longer I sit in my lonely room

Honey you’re the only lover that I believe in

The end of love is

A guarantee that no will ever look

Away from me

Though I dance with the dolls

No one else comes close

To how, to how

How you love me

The end of love is

A deus ex machina

But ain’t that better

Than a deus

So much more humane

So much more remains

After the play is over

The end of love

The end of love

The end of love

Коли я думаю про тебе

Я думаю, що все було сказано раніше

Слова звучали правдивими

Але для чого вони були?

Ви були невеликим розчаруванням

Необережна рука на стегні

Солодкі виведені слова

Це ніколи не малося на увазі

Хто міг би обрамити страшну асиметрію

Між хітью і коханням?

Чи є Бог синапсом чи думкою

Перебуваєте між тим, що хочете, і тим, що купили?

Ви остання нитка

Це пов’язує світ зі мною?

Крихітко, це все, що ти хочеш бути?

Кінець кохання

Терасове горе, яке схоже на краплю з гори

Це наповнює океан

Перенесу тебе над водою, ти стаєш важчим

З кожним кроком

Поки ти не потягнеш мене вниз так само впевнено, як сукня Офелії

Ти подарував мені існування

Коли випадкова думка про мене

Вистрілив у ваш розум

Як оса прямо через павутину?

Ти одягнув мене в життя

Але мій одяг мене душить

Як Дездемона, що бореться з долею

І шукає очі свого коханого

Невже найкраще, що ви можете мені запропонувати, – найкраще, що ви можете мені запропонувати?

Ви так розумно відсутні, у минулому та майбутньому

Але для мене ти не що інше, як шов

Щоб запобігти їх змішуванню

І все ж моє серце, здається, зараз розривається

Чим довше я сиджу в моїй самотній кімнаті

Дорогий, ти єдиний коханець, у якого я вірю

Кінець кохання

Гарантія, що ніхто ніколи не подивиться

Подалі від мене

Хоча я танцюю з ляльками

Більше ніхто не наближається

Щоб як, щоб як

Як ти мене любиш

Кінець кохання

A deus ex machina

Але хіба це не краще

ніж деус

Так набагато гуманніше

Отже залишилося набагато більше

Після завершення гри

Кінець любові

Кінець любові

Кінець любові