Benjamin Button - Johannes Oerding

Manchmal frage ich mich, wie das wohl wär'

Wenn das Leben erst am Ende beginnt

Wie im Hollywood-Film, dieser «Benjamin Button»

Alt geboren und enden als Kind

Meine Freunde und ich, wir werden immer jünger

Und meine Augen könnten sie besser sehen

In den ersten paar Jahren wären wir zwar alt und schwach

Doch hätten so viele Geschichten zu erzählen

Und es wäre doch ganz schön, wenn man Dinge gewinnt

Die schon längst verloren waren

Und ganz besonders wenn ich daran denke, dass sie mir

Am Ende so gefehlt haben

Meine Erinnerung würden nicht mehr verblassen

Sie werden klarer von Tag zu Tag

Ich würde manch einen Fehler dann gar nicht erst machen

Denn ich würd' wissen, woran es lag

Ich würd' spazieren gehen und dann schön Mittagsschlaf

Bis ich locker 'nen Marathon renn'

Keine Prüfung dieser Welt macht mich dann noch nervös

Weil ich ja längst alle Lösungen kenn'

Und es wäre doch ganz schön, wenn man Dinge gewinnt

Die schon längst verloren waren

Und ganz besonders wenn ich daran denke, dass sie mir

Am Ende so gefehlt haben

All die gesammelten Werke und der ganze

Klammbimm, alle Geschenke gehen wieder zurück

Aber ey manchmal braucht man doch gar nicht so viel

Für sein eigenes kleines Glück

Alte Gefühle werden wieder voller Leidenschaft sein

Ich werde von Jahr zu Jahr nur noch verliebter

Zu Hause bin ich anfangs noch ganz allein

Doch von Jahr zu Jahr wird es endlich belebter

Doch es wäre auch traurig, wenn man nicht nur gewinnt

Sondern auch vieles wieder verliert

Und ganz besonders wenn ich daran denke, dass du mir

Am Ende so sehr fehlen wirst

Іноді я дивуюся, як це було б

Коли життя тільки починається в кінці

Як і в голлівудському фільмі, цей «Бенджамін Баттон»

Народитися старим і стати дитиною

Ми з друзями все молодіємо

І мої очі бачили її краще

У перші кілька років ми були б старими і слабкими

Але мав би розповісти так багато історій

І було б добре, якби ти виграв речі

які давно були втрачені

І особливо, коли я думаю про те, що вона мені подарувала

Зрештою так бракує

Мої спогади ніколи б не згасли

З кожним днем ​​вони стають все зрозумілішими

Я б навіть не зробив деяких помилок спочатку

Бо я б знав, що це було

Я йшов погуляти, а потім добре подрімати

Поки я легко пробігаю марафон

У світі немає такого іспиту, який би мене більше нервував

Тому що я вже знаю всі рішення

І було б добре, якби ти виграв речі

які давно були втрачені

І особливо, коли я думаю про те, що вона мені подарувала

Зрештою так бракує

Всі зібрані твори і цілий

Klammbimm, всі подарунки повертаються

Але гей, іноді вам не потрібно так багато

Заради свого маленького щастя

Старі почуття знову сповняться пристрастю

Я з кожним роком все більше закохаюся

Вдома я спочатку зовсім один

Але з року в рік, нарешті, стає все більше

Але було б також сумно, якби ти просто не виграв

Але і знову багато втрачає

А особливо коли я думаю, що ти мені подарував

Зрештою, за тобою буде дуже не вистачати