LIVRE - João Pestana, Uno

3 da manhã no Alentejo profundo

César gira me uma que eu sou livre

5 da manhã, no cais do Sodré profundo

Chico enche o copo que eu sou livre

Livre, livre, livre, mano enche o copo tu és livre

Vivo livre, livre, livre

Mano enche me o copo eu sou livre

Vivo livre, livre, livre

Mano queima a casa tu és livre

Seja como for sempre um gajo vive

Mesmo morto no ativo, no além desaparecido

A alma existe e corre livre

Arranco na viagem já de pernas cortadas

Meto me a fazer o pino e faço das mãos patas

Sou solto no dia em que não me misturarem com as gravatas

Que vendem os membros inferiores

E mesmo assim andam de gatas

Mesmo que te batas, não foges à questão

Não olvides que partilhamos a prisão

Eu tu e o resto da nação, fechados nesta casa dos horrores

A partilhar ar com usurpadores, morte aos traidores

Bendito o dia que sai, abri a porta e vi o que a terra tinha para mim

Nunca respirar soube tão be

Nunca andar soube tão bem

Nunca existir foi o meio e não o fim

Mas podia andar assim

A rolar no escombro, do espectro da sombra

Da noite sem matilha a queimar a sapatilha

É muito fogo na braguilha ou a cabeça que fervilha

Ao tomar esta bastilha

Finalmente derrubei a aparente, clausura da mente

E tudo surge de repente

Sou livre, como a água que corre pelo corpo

Livre como o peão fora do jogo

Perdi mas siga

Estou fora e ganhei noutra vida

Existência repartida elogia a energia

Que não será contida, e quando te perdes sem procurar saída

Entregas-te ao desígnio do universo que te cria

E eu já sabia, soube te bem o espaço, a mim também

Corro com leves vigas de aço mas em terras de outrém

No entanto nada pesa, a pegada léguas atravessa

Comi mundo e meio sem encetar a travessa

Fiz essa com as, promessas e pretas inscritas nas grilhetas

Que saíram do corpo quando as mãos ficaram negras

Antes eram problemas, agora vivo livre, de esquemas

3 da manhã no Alentejo profundo

César gira me uma que eu sou livre

5 da manhã, no cais do Sodré profundo

Chico enche o copo que eu sou livre

7 da manhã, o carregado é o mundo

Uno faz o beat que eu sou livre

No dia de amanhã, acaba-se o assunto

Porque posso quero porque sou

Livre, livre, livre, mano enche o copo tu és livre

Vivo livre, livre, livre

Mano enche me o copo eu sou livre

Vivo livre, livre, livre

Mano queima a casa tu és livre

Seja como for sempre um gajo vive

Mesmo morto no ativo, no além desaparecido

A alma existe e corre livre

3 ранку в глибокому Алентежу

Цезар перетворює мене на те, що я вільний

5 ранку, на cais do Sodré deep

Чіко наповнює склянку, що я вільний

Вільний, вільний, вільний, брате, наповни склянку, ти вільний

Я живу вільно, вільно, вільно

Брат, наповни мою чашку, я вільний

Я живу вільно, вільно, вільно

Брат спали дім, ти вільний

Як би там не було, а хлопець завжди живе

Навіть мертві в активному, в затобі зникли

Душа існує і бігає вільно

Почніть подорож вже з відрізаними ногами

Я можу робити стойку на руках і робити руки лапами

Мене звільняють у той день, коли я не змішаюсь із краватками

Хто продає нижні кінцівки

І навіть якщо вони на кішках

Навіть якщо ви перемагаєте себе, не тікайте від проблеми

Не забувайте, що ми ділимо в’язницю

Я ви та решту нації, замкнені в цьому будинку жахів

Поділ повітря з узурпаторами, смерть зрадникам

Благословенний день, коли я відійду, я відчинив двері і побачив, що має для мене земля

Ніколи не дихав так добре

ходити ніколи не було так добре

Ніколи не існуюче було засобом, а не метою

Але я міг так ходити

Котиться в завалах, із тіньового спектру

З ночі, коли рюкзак не спалює кросівки

Багато вогню в льоту або в голові кипить

Взявши цю Бастилію

Я нарешті кинув очевидне, душевно закрите

І все виникає раптово

Я вільний, як вода, що тече по тілу

Безкоштовно як пішак поза грою

Я програв, але слідую

Я вийшов, і я переміг в іншому житті

Спільне існування вихваляє енергію

Який не втримається, і коли заблукаєш, не шукаючи виходу

Ви віддаєтеся дизайну всесвіту, який створює вас

І я вже знав, я добре знав простір, я теж знав

Я бігаю з легкими сталевими балками, але по чужих землях

Однак ніщо не важить, слід охоплює ліги

Я з’їв півтора світу, не відкриваючи лотка

Я зробив це з обіцянками та чорними, накресленими на кайданах

Який вийшов із тіла, коли руки почорніли

Раніше були проблеми, тепер я живу вільно, від схем

3 ранку в глибокому Алентежу

Цезар перетворює мене на те, що я вільний

5 ранку, на cais do Sodré deep

Чіко наповнює склянку, що я вільний

7 ранку, вантаж це світ

Уно робить так, що я вільний

На завтра тема закінчена

Тому що я можу хотіти, тому що я є

Вільний, вільний, вільний, брате, наповни склянку, ти вільний

Я живу вільно, вільно, вільно

Брат, наповни мою чашку, я вільний

Я живу вільно, вільно, вільно

Брат спали дім, ти вільний

Як би там не було, а хлопець завжди живе

Навіть мертві в активному, в затобі зникли

Душа існує і бігає вільно