Sin Miedo A Nada - Joan Tena, Beth

Me muero por suplicarte, que no te vayas mi vida,

me muero por escucharte,

decir las cosas que nunca digas,

mas me callo y te marchas,

mantengo la esperanza

de ser capaz algún día,

de no esconder las heridas que me duelen al pensar

que te voy queriendo cada día un poco más…

¿cuánto tiempo vamos a esperar?

Me muero por abrazarte, y que me abraces tan fuerte,

me muero por divertirte,

y que me beses cuando despierte,

acomodada en tu pecho, hasta que el sol aparezca,

me voy perdiendo en tu aroma,

me voy perdiendo en tus labios que se acercan

susurrando palabras que llegan a este pobre corazón…

Voy sintiendo el fuego en mi interior.

Me muero por conocerte, saber quées lo que piensas,

abrir todas tus puertas,

y vencer esas tormentas que nos quieran abatir.

Centrar en tus ojos mi mirada, cantar contigo al alba,

besarnos hasta desgastarnos nuestros labios.

Y ver en tu rostro cada día, crecer esa semilla, crear, soñar,

dejar todo surgir, aparcando el miedo a sufrir.

Me muero por conocerte, saber quées lo que piensas,

abrir todas tus puertas,

y vencer esas tormentas que nos quieran abatir.

Centrar en tus ojos mi mirada, cantar contigo al alba,

besarnos hasta desgastarnos nuestros labios.

Y ver en tu rostro cada día, crecer esa semilla, crear, soñar,

dejar todo surgir, aparcando el miedo a sufrir

Я вмираю від того, щоб благати тебе, не йди моє життя,

Я вмираю від бажання слухати тебе

Говори те, чого ніколи не говориш

Тоді я замовк, а ти підеш,

Залишаю надію

зуміти одного дня,

про те, щоб не приховувати рани, які боляче мені, коли я думаю

Я люблю тебе з кожним днем ​​все більше...

Скільки часу будемо чекати?

Я вмираю від бажання обійняти тебе, і що ти так міцно обіймаєш мене,

Я вмираю від задоволення

і що ти цілуєш мене, коли я прокинуся,

притулився в твоїх грудях, поки не з'явиться сонце,

Я заблукав у вашому ароматі,

Я гублюся в твоїх губах, які наближаються

шепочучи слова, що доходять до цього бідного серця...

Я відчуваю вогонь у собі.

Я вмираю від зустрічі з тобою, щоб знати, що ти думаєш,

відчини всі свої двері,

і подолати ті бурі, які хочуть нас повалити.

Зосередь мій погляд на твоїх очах, співай з тобою на світанку,

Цілуй нас, доки ми не вдягнемо губи.

І бачити в твоє обличчя кожен день, вирощувати це зерно, творити, мріяти,

нехай все спливе, паркуючи страх страждання.

Я вмираю від зустрічі з тобою, щоб знати, що ти думаєш,

відчини всі свої двері,

і подолати ті бурі, які хочуть нас повалити.

Зосередь мій погляд на твоїх очах, співай з тобою на світанку,

Цілуй нас, доки ми не вдягнемо губи.

І бачити в твоє обличчя кожен день, вирощувати це зерно, творити, мріяти,

нехай все спливе, паркуючи страх страждання