Ükskord niikuinii - Jma, Uku Suviste, Ivo Linna

Pole ajalugu olnud armuline eesti rahva vastu

Läbi ajastute on meid rusun’d võõra võimu raskus

Me väike rahvas rõhujaile ikka vastu astus

Huulil laulud, südameid sütitamas armastus

Oleme ju siiski Linda lapsed, Kalevite kange sugu

Vanemuise kandle-kandjad, laulmas edasi me lugu

Vabaduseiha prõksumas me põues kui tuli kaminas

Vastuhaku vaim kost’mas õues kesksuvises kõuekõminas

Ka siis kui voolas veri, pisar, higi

Mis kallis, oli kindlalt südame ligi:

Laulud põue peitsime, lipud laka alla

Et õigel ajal tunded lasta valla

Kui muutustuuli oli tunda õhus

Tõime lipud välja, ärevus kõhus

Üheshingates söed lõkkel' puhusime

Lootes südamest, et juhtuks ime, juhtuks ime!

Keset pikka orjaööd

Sisimas teadsime:

See on me elutöö

Vabadeks saada, et võiksime!

Võtku kaua võtab

Ükskord niikuinii

Ükskord niikuinii

Ükskord niikuinii

Me võidame!

Oli küllalt saanud valust, voolas veres vabadusejanu

Üle Eesti tuli kokku noori-vanu, kõikse rahvas järsku jalul

Tundeliselt, vaimustatult, hingeliselt, kui üks mees, üks keha

Tantsisime, võitlesime, hingasime läbi koidu, päeva, eha!

Teadsime, seistes laulukaare all, õlg-õla kõrval, käsikäes:

Pole ükski impeerium igavene, on muutus kokkutulemise väes!

Sinimustvalged lainetasid sumedate suveööde valgel

End rahvaks laulsime, tugevaks tantsisime, naeratus me palgeil

Nii kuis me vastupanu aina kasvas

Lahvatas lootus Eestist, iseseisvast

Lauludega, naeruga relvastatud rahvas

Polnud meile tankidestki vastast!

Kui suvekuumus sulatamas jääd

Üha lähemale jõudis väljapääs

Ei alla anda saan’d kuni vabadus me käes

Saime jõudu esivanemate väest, nende väest!

Keset pikka orjaööd

Sisimas teadsime:

See on me elutöö

Vabadeks saada, et võiksime!

Võtku kaua võtab

Ükskord niikuinii

Ükskord niikuinii

Ükskord niikuinii

Me võidame!

(Ükskord me võidame niikuinii!)

Kuigi kogesime vastasseisu, kolme-, kümne-, sajakordset

Oli toimumas miskit ajaloolist, sootuks erakordset:

Üheskoos me laulsime kooris täiest kõrist

Kui kestmajäämine kaalul, on igaüks meist solist!

Täna kajab vabaduseviis vagasi me küngastelt tagasi

Kuid nüüdki ei saa seda summutada.

Me lauludepagasit

Ei saa keegi varastada.

On südamesse peidetud ju see

Tulevastel' põlvedel' tuleb pärandada veel.

Seepärast laulgem!

Keset pikka orjaööd

Sisimas teadsime: (Tõesti, me teadsime!)

See on me elutöö

Vabadeks saada, et võiksime!

(Vabadeks, jah vabadeks!)

Võtku kaua võtab, (Ükskõik kui kaua,)

Ükskord niikuinii, (Me alla ei anna!)

Ükskord niikuinii, (Ükskord, jah ükskord niikuinii)

Ükskord niikuinii, (Me võidame!)

Me võidame!

(Wooooooooh!)

Ükskord niikuinii

Me võidame!

Історія не була милостивою до естонського народу

Протягом століть ми були роздавлені вагою чужої влади

Ми, маленький народ, все-таки протистояли гнобителям

Пісні на вустах, любов запалює серця

Зрештою, ми діти Лінди, сильна раса калевітів

Свічоносці Ванемуйз співають на нашій історії

Жага волі тріщала, як вогонь у каміні

Дух опору відлунює надворі серед літнього гуркоту грому

Навіть коли текла кров, сльози, піт

Що, дорогий, точно було близьке до серця:

Ми пісні заховали в череві, прапори під гриву

Вивільнити почуття в потрібний момент

Коли вітер змін був у повітрі

Ми винесли прапори, тривога в животі

Разом ми роздули вугілля на вогні

Всім серцем сподіваючись, що станеться диво, станеться диво!

Посеред довгої рабської ночі

У глибині душі ми знали:

Це справа нашого життя

Стати вільними, щоб ми могли!

Займає багато часу

Все одно один раз

Все одно один раз

Все одно один раз

Ми переможемо!

Йому досить болю, жага волі текла в його крові

З усієї Естонії зібралися молоді й старі, всі люди раптом піднялися

Емоційно, пристрасно, духовно, як одна людина, одне тіло

Ми танцювали, ми билися, ми дихали крізь світанок, день, ега!

Ми знали, стоячи під співочою аркою, плече до плеча, рука об руку:

Жодна імперія не вічна, зміна полягає в силі об’єднання!

Блакитні та білі махали в білизні туманних літніх ночей

Ми співали як нація, ми сильно танцювали, на наших обличчях була посмішка

Тому наш опір зростав

Спалахнула надія на незалежну Естонію

Нація, озброєна піснями і сміхом

Проти нас танків не було!

Коли літня спека розтопить тебе

Вихід ставав усе ближчим і ближчим

Не здавайся, поки свобода не буде в наших руках

Ми отримали силу від сили предків, їхньої сили!

Посеред довгої рабської ночі

У глибині душі ми знали:

Це справа нашого життя

Стати вільними, щоб ми могли!

Займає багато часу

Все одно один раз

Все одно один раз

Все одно один раз

Ми переможемо!

(Один раз ми все одно переможемо!)

Хоча ми пережили спротив, потрійний, десятикратний, стократний

Відбувалося щось історичне, абсолютно надзвичайне:

Разом ми співали на повну силу в хорі

Коли на кону виживання, кожен із нас – соліст!

Сьогодні шлях свободи лунає з благочестивих пагорбів

Але навіть зараз його неможливо придушити.

Ми пісні багаж

Ніхто не вміє красти.

Воно заховане в серці

Є ще що залишити у спадок майбутнім «поколінням».

Тому заспіваймо!

Посеред довгої рабської ночі

У глибині душі ми знали: (Справді, ми знали!)

Це справа нашого життя

Стати вільними, щоб ми могли!

(Безкоштовно, так, безкоштовно!)

Тримай стільки, скільки потрібно, (Незалежно від того, скільки часу,)

Хоча б раз, (Ми не здамося!)

Все одно раз, (Один раз, все одно так)

Хоча б раз (Ми перемагаємо!)

Ми переможемо!

(Ваууууууу!)

Все одно один раз

Ми переможемо!