Abitudini - Jeson, MdM

Ho la faccia di un altro

Nell’armadio al posto dei miei vestiti

Sono sincero solo quando mi guardi

Ho lasciato il karma e i «vaffanculo» che ti ho dedicato

Sulla mia lingua volan via come abbiam fatto noi

Puntare il dito su qualcuno è troppo facile

Tagliartelo è più facile, babe

Yeah

Ma non credo più a qualcuno se mi dice: «Son qui»

Su WhatsApp leggo messaggi che iniziano così

Ma nei miei giorni sono tanti gli autostop che faccio

Su una strada di occasioni per capire che è troppo

Quello che chiedo è troppo

Questa roba non mi paga la benza però mi paga a suo modo

Come una mantra aspetta solo che torni

Che molli tutto pur di stare con lei

'Sto cinque giorni di blocco, manca l’aria è come Roma d’agosto

Ma quando scrivo mi sorprendo ancora

Una pacca sull spalle quando serve, sia chiaro

Non prché la circostanza lo richiede, eh

Lavoro dentro un magazzino di notte

E il tempo libero cambio la vita a un tot di persone

E tutto questo senza accorgermene con la mia voce

Eh, sotto la pioggia cosa cazzo correte?

Eh

Se vi lavate la coscienza un po' alla volta fa bene

Pungimi e vedrai sangue, non sono più un posto vuoto

Con te mi sento bene, potrei pure andarci sotto-oh-okay

Il dolore non lo superi, ti ci abitui

Mi ci abituerò

Eh, ehi

Qui il dolore non lo superi, ti ci abitui

Mi ci abituerò

У мене обличчя іншого

У шафі замість мого одягу

Я щирий лише тоді, коли ти дивишся на мене

Я залишив карму і «хуй ти», які я присвятив тобі

На моєму язику вони відлітають, як і ми

Вказати на когось пальцем занадто легко

Легше різати, дитинко

так

Але я більше не вірю тому, хто скаже мені: «Я тут»

У WhatsApp я читаю повідомлення, які починаються так

Але у свій час я багато подорожую автостопом

На дорозі, повній можливостей, зрозуміти, що це занадто

Те, що я прошу, занадто багато

Ця річ не приносить мені грошей, але вона приносить мені користь

Як мантра, чекай, поки я повернуся

Що ти відмовляєшся від усього, щоб бути з нею

«П’ять днів я заблокований, повітря немає, це як Рим у серпні

Але коли я пишу, я все одно дивуюся

Поплескування по плечу, коли це необхідно, зауважте

Не тому, що цього вимагають обставини, а

Я працюю на складі вночі

І вільний час змінює життя багатьох людей

І все це, не усвідомлюючи цього своїм голосом

Ех, якого біса ти біжиш під дощем?

га

Якщо ви очищаєте своє сумління потроху, це добре

Укол мене, і ти побачиш кров, я більше не порожнє місце

З тобою мені почуваюся добре, я міг би також піддатися цьому-о-гаразд

Ти не подолаєш біль, ти звикнеш до нього

Я звикну

хе, хей

Тут біль не проходить, а звикаєш

Я звикну