Ложь - Jes.Team

Боль в груди, не беспокойся, все не так уж важно,

Хотя зачем все те слова, все это пройденая тема однажды,

И как я оступился дважды, уже никто не знает,

Меня чаруют твои руки — суки,

Без остановки продолжая мыслить о том, что было,

Вонзая в сердце нож ухмылку не забыла,

Ты — гаргона, чувства просто так взяла и смыла,

Не оставляя шанса время повернуть в обратку,

И без оглядки, я понимаю, что все буквы всмятку,

Весь без остатка…

Довольно, лжи довольно,

Мы перестали разговаривать спокойно,

И свет в твоих глазах уже ничто не изменит,

Мы перестали верить.

Сказав «прости», ни капли не краснея от объемов лжи,

И продолжая в глупую игру играться, ты можешь не стараться,

Довольно притворяться, что до меня тебе есть дело,

Молча, дай развернуться, в свободу окунуться,

После столь долгого обмана дай же мне проснуться,

Не пошатнуться, и привести в порядок свои мысли, взгляды,

Не надо, не надо менять краски,

Кому нужны теперь твои нелепые отмазки,

Все это сказки…

Моё сердце больше не бьётся,

Оживают пустые слова,

Подними же свой взгляд на небо,

Я знал что это ты…

Опустила руки на землю,

Это всё полная чушь,

Открывая закрытые двери,

Я нашёл выгодный куш

Біль у груді, не турбуйся, все не так вже важливо,

Хоча навіщо всі ті слова, все це пройдена тема одного разу,

І як я оступився двічі, вже ніхто не знає,

Мене чарують твої руки— суки,

Без зупинки продовжуючи думати про те, що було,

Вонзаючи в серце ніж усмішку не забула,

Ти гаргона, почуття просто так взяла і змила,

Не залишаючи шансу час повернути в зворотню,

І без оглядки, я розумію, що всі букви некруто,

Весь без залишку.

Досить, брехні досить,

Ми перестали розмовляти спокійно,

І світло в твоїх очах вже ніщо не змінить,

Ми перестали вірити.

Сказавши «вибач», жодної краплі не червоніючи від обсягів брехні,

І продовжуючи в дурну гру грати, ти можеш не старатися,

Досить вдавати, що до мене тобі є справа,

Мовчки, дай розвернутися, у свободу поринути,

Після такого довгого обману дай мені прокинутися,

Не похитнутися, і привести в порядок свої думки, погляди,

Не треба, не треба міняти фарби,

Кому потрібні тепер твої безглузді відмазки,

Все це казки.

Моє серце більше не б'ється,

Оживають порожні слова,

Підніми ж свій погляд на небо,

Я знав, що це ти...

Опустила руки на землю,

Це все повна нісенітниця,

Відчиняючи зачинені двері,

Я знайшов вигідний куш