Revenge of the Nerds - Jens Lekman

Annika, I long for that too

A parental figure to serve

Someone who could recognize the pain in me

And validate my hurt

Who could point me in a direction

And say walk this way and you’ll be free

That I’d have a home there among them

In their little community

I think back on a teenage friend

Who introduced me to Marilyn Manson

In the darkest moments of high school

It channeled our frustration

He’d set up a poster of Britney

She was the face of all that was wrong

The hierarchy we’d never be part of

And then he brought out his airgun

At a concert I met a punkgirl

She just walked up and asked my name

Asked if I played any instruments

She had a band that could barely play

The band was mostly an excuse

To wear leatherjackets and hang

And go vandalize the swimsuit ads from H&M

While I carried their spraycans

The best song they ever wrote

Was called «Can't Get Laid Cause We’re Too Ugly»

But they never blamed anyone for that

Except Baywatch and Tutti Frutti

I had kind of a crush on the punkgirl

But she had a crush on my friend

And despite my heart being punctured

I delivered the message to him

But it only made him offended

He slammed the door to his room

Her interest became an insult

And confirmed what he thought he knew

And he was furious, so furious

At all the Britney’s that he couldn’t get

I distanced myself when I saw what

He’d written on the internet

I re-watched Revenge of the Nerds

Do you remember the speech ‘bout being different?

How I cried when I saw that at 13

But do you remember the rape-scene?

Cause I didn’t

Or how generally creepy the nerds are

The plot could be re-summarized this way:

Some athletes try to stop some sex criminals

From assaulting their partners, but fail

I thought about this culture

That gave me strength when I felt like a freak

But also gave me an ulcer

From an anger that I couldn’t speak

That I had somehow been robbed of a right

To love and sex that I deserved

A feeling that the game was rigged

Between alphamales and betanerds

And then Isla Vista happened

And the Toronto attack this spring

And I read these incel threads

They reminded me of something

I checked my old friend on Facebook

Scared of what I would see

But he just posted pics of his family

In his profile pic he looked happy

He had a photoalbum called «good times»

With a photo where we try to look evil

In shirts that said, «How does it feel

To be one of the beautiful people?»

Анніка, я теж цього прагну

Батьківська фігура, якій потрібно служити

Хтось, хто міг би розпізнати біль у мені

І підтвердити мою біль

Хто міг би вказати мені напрямок

І скажіть: йдіть цим шляхом, і ви будете вільні

Щоб у мене був дім серед них

У їхній маленькій спільноті

Я згадую друга-підлітка

Хто познайомив мене з Меріліном Менсоном

У найтемніші моменти старшої школи

Це викликало наше розчарування

Він створив постер Брітні

Вона була обличчям усього, що було не так

Ієрархія, до якої ми ніколи б не були

А потім витягнув пневматичний пістолет

На концерті я познайомився з панкером

Вона просто підійшла і запитала моє ім’я

Запитав, чи грав я на якихось інструментах

У неї був гурт, який ледве міг грати

Гурт був переважно виправданням

Щоб носити шкіряні куртки та повісити

І вирушайте на рекламу купальників від H&M

Поки я носив їхні балончики

Найкраща пісня, яку вони коли-небудь писали

Називається: «Не можу злізти, бо ми занадто потворні»

Але вони ніколи нікого в цьому не звинувачували

Крім Baywatch і Tutti Frutti

Я був трохи закоханий у дівчину-панк

Але вона була закохана в мого друга

І незважаючи на те, що моє серце було проколене

Я доставив повідомлення йому

Але це лише образило його

Він грюкнув дверима до своєї кімнати

Її інтерес став образою

І підтвердив те, що, на його думку, знав

І він був у гніві, такий лютий

Зовсім ті Брітні, які він не міг отримати

Я відсторонився, коли побачив що

Він писав в Інтернеті

Я переглянув Revenge of the Nerds

Ви пам’ятаєте промову про те, щоб бути іншим?

Як я плакав, коли бачив це в 13 років

Але чи пам’ятаєте ви сцену зґвалтування?

Тому що я не зробив

Або як взагалі моторошні ботаніки

Сюжет можна повторити таким чином:

Деякі спортсмени намагаються зупинити деяких сексуальних злочинців

Від нападу на своїх партнерів, але невдало

Я думав про цю культуру

Це додавало мені сили, коли я відчував себе виродком

Але також у мене виразка

Від гніву, що я не міг говорити

Що у мене якось вкрали право

На любов і секс, які я заслужив

Відчуття, що гра була сфальсифікована

Між альфамалами та бетанердами

А потім сталася Ісла-Віста

І атаку Торонто цієї весни

І я читав ці теми incel

Вони мені щось нагадали

Я перевірив мого старого друга на Facebook

Боюся того, що побачу

Але він щойно опублікував фотографії свої родини

На фотографії свого профілю він виглядав щасливим

У нього був фотоальбом під назвою «хороші часи»

З фотографією, де ми намагаємося виглядати злими

У сорочках із написом: «Як це почуваєшся

Бути одним із красивих людей?»