L'air du vent - Jenifer

Pour toi, je suis l’ignorante sauvage

Tu me parles de ma différence, je crois sans malveillance

Mais si dans ton langage, tu emploies le mot «sauvage»

C’est que tes yeux sont remplis de nuages, de nuages

Tu crois que la terre t’appartient tout entière

Pour toi ce n’est qu’un tapis de poussière

Moi je sais que la pierre, l’oiseau et les fleurs

Ont une vie, ont un esprit et un cœur

Pour toi l'étranger ne porte le nom d’homme

Que s’il te ressemble et pense à ta façon

Mais en marchant dans ses pas, tu te questionnes

Es-tu sûr, au fond de toi, d’avoir raison?

Comprends-tu le chant d’espoir du loup qui meurt d’amour

Les pleurs du chat sauvage au petit jour?

Entends-tu chanter les esprits de la montagne?

Peux-tu peindre en mille couleurs l’air du vent?

Peux-tu peindre en mille couleurs l’air du vent?

Courons dans les forêts d’or et de lumière

Partageons-nous les fruits mûrs de la vie

La terre nous offre ces trésors, ces mystères

Le bonheur ici bas n’a pas de prix

Je suis fille des torrents, sœur des rivières

La loutre et le héron sont mes amis

Et nous tournons tous ensemble au fil des jours

Dans un cercle une ronde à l’infini

Comprends-tu le chant d’espoir du loup qui meurt d’amour

Les pleurs du chat sauvage au petit jour?

Entends-tu chanter les esprits de la montagne?

Peux-tu peindre en mille couleurs l’air du vent?

Peux-tu peindre en mille couleurs l’air du vent?

Là-haut, le sycomore dort comme l’aigle royal, il trône impérial

Les créatures de la nature ont besoin d’air pur

Peu importe la couleur de leur peau

Chantons tous en chœur les chansons de la montagne

En rêvant de pouvoir peindre l’air du vent

Mais la terre n’est que poussière tant que l’homme ignore comment

Il peut peindre en mille couleurs l’air du vent

Для тебе я неосвічений дикун

Ти говориш мені про мою відмінність, я вірю без злоби

Але якщо у своїй мові ви використовуєте слово "дикун"

Це твої очі наповнені хмарами, хмарами

Ти віриш, що земля вся твоя

Для вас це просто килим пилу

Я знаю, що камінь, птах і квіти

Майте життя, майте розум і серце

Для вас незнайомець не носить імені людини

Це якщо він схожий на вас і думає по-твоєму

Але йдучи його слідами, дивуєшся

Ви впевнені, в глибині душі, що маєте рацію?

Чи розумієш ти пісню надії вовка, що вмирає від кохання

Плач дикого кота на світанку?

Чуєш, як співають гірські духи?

Чи можете ви намалювати повітря вітру тисячею кольорів?

Чи можете ви намалювати повітря вітру тисячею кольорів?

Біжимо в лісах золота і світла

Чи ділимося ми стиглими плодами життя

Земля пропонує нам ці скарби, ці таємниці

Щастя тут безцінне

Я дочка потоків, сестра річок

Видра й чапля — мої друзі

І ми всі разом крутимося крізь дні

По колу коло до нескінченності

Чи розумієш ти пісню надії вовка, що вмирає від кохання

Плач дикого кота на світанку?

Чуєш, як співають гірські духи?

Чи можете ви намалювати повітря вітру тисячею кольорів?

Чи можете ви намалювати повітря вітру тисячею кольорів?

Там, нагорі, явір спить, як беркут, трон царює

Творінням природи потрібне чисте повітря

Незалежно від кольору їхньої шкіри

Давайте всі підспіваємо пісні гір

Мрієте про те, щоб намалювати повітря вітру

Але земля — порох, поки людина не знає як

Він може розфарбувати повітря вітру тисячею кольорів