En Rouge Et Noir - Jeanne Mas

Si l´on m´avait conseillée,

J´aurais commis moins d´erreurs,

J´aurais su me rassurer,

Toutes les fois que j´ai eu peur,

Je me serais blottie au chaud,

A l´abri d´un vent trop fier,

Et j´aurais soigné ma peau,

Blessée par les froids d´hivers,

J´aurais mis de la couleur,

Sur mes joues et sur mes lèvres,

Je serais devenue jolie.

J´ai construit tant de châteaux,

Qui se réduisaient en sable,

J´ai prononcé tant de noms,

Qui n´avaient aucun visage,

Trop longtemps je n´ai respiré

Autre chose que de la poussière,

Je n´ai pas su me calmer,

Chaque fois que je manquais d´air,

Mes yeux ne veulent plus jouer,

Se maquillent d´indifférence,

Je renie mon innocence.

En rouge et noir, j´exilerai ma peur;

J´irai plus haut que ces montagnes de douleur,

En rouge et noir, j´afficherai mon cœur;

En échange d´une trêve de douceur,

En rouge et noir, mes luttes mes faiblesses,

Je les connais, je voudrais tellement qu´elles s´arrêtent;

En rouge et noir, drapeau de mes colères,

Je réclame un peu de tendresse.

Si l´on m´avait conseillée,

Tout serait si différent,

J´aurais su vous pardonner,

Je serais moins seule à présent,

Somnambule j´ai trop couru,

Dans le noir des grandes forêts,

Je me suis souvent perdue,

Dans des mensonges qui tuaient,

J´ai raté mon premier rôle,

Je jouerai mieux le deuxième,

Je veux que la nuit s´achève.

Якби мені порадили,

Я б менше помилявся,

Я зміг би себе заспокоїти,

Всі рази, коли мені було страшно,

Я б тепло пригорнулась,

Заховавшись від надто гордого вітру,

І я б подбав про свою шкіру,

Поранений холодними зимами,

Я б пофарбував,

На моїх щоках і на моїх губах,

Я б стала гарненькою.

Я стільки замків збудував,

Які перетворилися на пісок,

Я сказав стільки імен,

який не мав обличчя,

Занадто довго я не дихав

Щось крім пилу,

Я не міг заспокоїтися,

Щоразу, коли мені не вистачало повітря,

Мої очі більше не хочуть грати,

Надолужити байдужість,

Я заперечую свою невинуватість.

У червоному і чорному я вижену свій страх;

Я піду вище цих гір болю,

Червоним і чорним я покажу своє серце;

В обмін на перемир'я солодкого,

У червоному і чорному, мої труднощі, мої слабкості,

Я їх знаю, хотів би, щоб вони зупинилися;

Червоно-чорний, прапор мого гніву,

Я хочу трохи ніжності.

Якби мені порадили,

Все було б так інакше,

Я міг би тобі пробачити,

Тепер я буду менше один,

Лунатик Я забагато бігав

У темряві великих лісів,

Я часто губився,

У брехні, яка вбила,

Я пропустив свою першу роль,

Другу краще зіграю,

Я хочу, щоб ніч закінчилася.