Tout flambe - Jean-Patrick Capdevielle

Juste avant minuit, le ciel a brillé comme une flamme, sur le désert sale

Quelque part dans la nuit, le serpent guettait nos drames

Y avait plus qu' nous dans l' noir et personne voulait voir se lever le matin

Depuis déjà longtemps, la pluie faisait rouiller nos âmes

Les églises se voyaient moins qu' les poubelles en flammes

Ce soir, Babylone brade ses pyramides

Les cafards mangent la céramique

Le long du fleuve, c’est la panique

La ville fleure comme une chambre vide

Plus personne court jamais dans les rues

Les trottoirs sont chauds

Le palais des pas perdus

Ferme beaucoup trop tôt

Y a tous les vols du soir qui ont du retard

Au sud de l’aérogare, il paraît qu' tout flambe

Tout flambe

Tous les gens veulent quitter la ville

Pendant qu' c’est encore facile

Bientôt y aura plus qu' ceux qui traînent

Qui porteront, seuls, le poids d' toutes les chaînes

Y a cet ange qu’est sorti du brouillard

Caché dans mon lit

Si minuit vient trop tard

Faudra payer l' prix

Quand la tempête souffle un peu trop fort

Quand l’orage décoiffe les morts

Elle oublie qu' tout flambe

Elle danse en plein milieu d' l’avenue

Sans même brûler ses pieds nus

Y a plus personne qui la protège

Même quand la rue tend ses derniers pièges

Un, deux, trois, quatre

Au d’ssus d’la ville, on voit des couleurs bizarres

Tout l' monde aimerait savoir

C' qui s' prépare en silence, dans l' noir

Y a tellement d' monde qui guette sur les quais des gares

C’est plus la peine d’essayer

Personne pourra s'échapper

C’est même plus la peine d’espérer

Y a qu'à r’garder tout flamber

Незадовго до півночі небо засяяло, мов полум’я, над брудною пустелею

Десь уночі змій дивився наші драми

У темряві було більше нас, і ніхто не хотів бачити ранку

Вже давно дощ іржавіє наші душі

Церкви бачилися менше, ніж горіли сміттєві баки

Сьогодні ввечері Вавилон розпродає свої піраміди

Таргани їдять кераміку

Уздовж річки — паніка

Місто пахне порожньою кімнатою

Більше ніхто не бігає вулицями

На тротуарах жарко

Палац втрачених сходів

Закривається занадто рано

Є всі вечірні рейси, які запізнюються

На південь від терміналу, здається, все горить

Все горить

Усі люди хочуть покинути місто

Поки це ще легко

Незабаром їх буде більше, ніж тих, що зависають

Хто понесе, один, вагу всіх ланцюгів

Ось той ангел, що вийшов із туману

Сховався в моєму ліжку

Якщо опівночі настане занадто пізно

Вам доведеться заплатити ціну

Коли буря дме занадто сильно

Коли гроза тріщить мертвих

Вона забуває, що все горить

Вона танцює посеред проспекту

Навіть не обпаливши босих ніг

Її більше ніхто не захищає

Навіть коли вулиця ставить свої останні пастки

Один два три чотири

Над містом ми бачимо дивні кольори

Усі хотіли б знати

Що готується в тиші, в темряві

На перонах вокзалів чекає дуже багато людей

Більше не варто намагатися

Ніхто не може втекти

На це вже навіть не варто сподіватися

Просто дивіться, як все горить