Le Mou Du Chat - Jean-Louis Murat

Quand le passé nous saisit

Dans ces lieux de vague à l'âme

Sous les grands arbres de l’ennui

Une lubie nous enflamme

Se tendent voiles du pêcheur

Dans nos prunelles azurées

Nom de dieu rev’là, rev’là l’heure

De l’emberlificoté

On lit dans le corps des volailles

Dans un hachis parmentier

Au moment le plus select on

On mange le mou du chat

Voyant tout ce qui nous distingue

Distingue des autres oiseaux

Sous les ors de ce bastringue

Oh ba lo ba lo ba lo

Un haut le coeur pour le gazoil

Dans ce siècle enténébré

Au fond de la boue impalpable

On voyage autour d’un chapeau

Je t’aime, est-ce que ça te regarde

Je vois les choses de mon lit

Mon ruisseau tarit l’océan

Bah, tant pis, tant pis, tant pis

Aussi bleue qu’est bleue cette mer

Où la mort nous viendra

J’entends déjà morne langueur

Dans toute excitante voix

Au train où va votre folie

Faudra-t-il vous piquer

Autant c'était joli joli

Ce ronron des attardés

Car dès lors comme on chante

Dans la plaine tous les ans

Le moujik a eu son heure mais

Mais a fait peur aux enfants

Fraiseuse, broyeuse, aplanisseuse

Au gosier de l’animal

Pense à ces milliards d’exemplaires

Et touche plus au mou du chat

Dans mon esprit chants délirants

Accourent pour me soutenir

Au cadavre rose et charmant

Je cours chercher de l’eau

Tatiana reprends des couleurs

Sous ses fourrures ses colliers

Et me v’là dans toutes ces vapeurs

Tout emberlificoté

Pris dans cette humeur vagabonde

Qui me vient d’outre-océan

Aux premiers frissons de l’homme

J’imite le cri du paon

Mais ouf, une odeur de narcisse

Me reprend l'âme et le corps

A la mesure de l’envie

Ah ben là, d’accord, d’accord

Коли минуле захоплює нас

У цих бездушних місцях

Під високими деревами нудьги

Примха запалює нас

Розтягніть вітрила рибалки

У наших блакитних зіниць

Заради Бога повернись, поверни час

З заплутаного

Читаємо в тілі птиці

В пастушому пиріжку

Максимум підбирають вчасно

Ми їмо слабину кота

Бачити все, що нас відрізняє

Відрізняється від інших птахів

Під золото цієї басової струни

Ой ба ло ба ло ба ло

Кляп для дизеля

У цьому темному столітті

Глибоко в невідчутній багнюці

Ми подорожуємо навколо капелюха

Я люблю тебе, це твоя справа

Я бачу речі зі свого ліжка

Мій потік висихає океан

Ба, шкода, дуже погано, дуже погано

Синє, як це море синє

Де смерть прийде до нас

Вже чую похмуру томлю

У кожному хвилюючому голосі

З такою швидкістю, якою йде твоє божевілля

Чи доведеться вас вкусити

Наскільки це було досить гарно

Це муркотіння уповільнених

Бо тоді як ми співаємо

На рівнині щороку

Муджик встиг, але

Але налякав дітей

Фрезерний верстат, шліфувальна машина, плющильник

На горлі тварини

Подумайте про ці мільярди копій

І торкніться більше слабини в кота

В моїй думці марення пісні

Підбігай підтримати мене

До рожевого і чарівного трупа

Я біжу за водою

Тетяна підбирає кольори

Під хутром його коміри

І ось я в усіх цих парах

Всі розгублені

Охоплений цим мандрівним настроєм

Хто приходить до мене з-за океану

До перших тремтів людини

Наслідую крик павича

Але фу, запах нарциса

Повертає мою душу і тіло

За бажанням

Ну добре, добре, добре