Le Matelot - Jean-Louis Murat

Tu n’aimes plus mon impatience

Tu n’aimes plus mes défauts

Tu n’aimes plus mon exubérance

Dieu quelle cacophonie

Où est passée la voix du ténor?

Où est la mélodie?

Quelle fièvre quelle vengeance

A fait de ta mémoire son lit?

Tu n’aimes plus même mes silences

Mon masque grave t’ennuie

Nous n’avons plus la même patience

Pour les mêmes ennemis

Aux mêmes jours la même errance

Oh !

quelle tragédie

Quelle envie quelle indécence

Nous jette en amour comme maudits?

Je suis toujours quoi que tu penses

Toujours ton matelot

Je n’ai que toi quand ça balance

Quand ça tangue un peu trop

Range au fourreau ta méfiance

Est-il utile de dire les mots?

Quoi retourner à Florence

Prendre le contrôle de ta peau?

Viens ma vie viens clémence

J’attends Roc de Cussau

Viens de cette même nonchalance

Qui sait toujours me mettre k.

o

Où est passée la romance?

Où est le matelot?

Dieu sait que ton fer de lance

Est planté assez profond dans ma peau

Тобі більше не подобається моє нетерпіння

Тобі більше не подобаються мої недоліки

Тобі більше не подобається моя буйність

Боже, яка какофонія

Куди подівся голос тенора?

Де мелодія?

Яка лихоманка, яка помста

Зробила свою пам'ять його ліжком?

Тобі вже навіть не подобається моє мовчання

Моя серйозна маска вам набридає

Ми вже не маємо того ж терпіння

За тих же ворогів

В ті самі дні те саме блукання

О!

яка трагедія

Яка заздрість, яка непристойність

Закохати нас як проклятих?

Я все ще так, як ти думаєш

Завжди ваш моряк

Ти в мене є тільки тоді, коли воно коливається

Коли він трохи розгойдується

Приховати свою недовіру

Чи варто говорити слова?

Що повернутися до Флоренції

Взяти під контроль свою шкіру?

Прийди моє життя, прийди милосердя

Я чекаю на Рок де Кюссо

Виходьте з тієї самої безтурботності

Хто завжди знає, як мені поставити к.

о

Куди подівся роман?

Де моряк?

Бог знає твій наконечник списа

Засаджено досить глибоко в мою шкіру