La Nature Du Genre - Jean-Louis Murat

C’est la nature du genre il faut rêver

S’enfermer dans sa chambre, s’y coltiner

C’est la nature du genre, Maître en oubli

On sort de sa chambre tout ragaillardi

Se voir dans une glace, défier sa surface et se maudire

Fixer une grimace, se la garder toute la vie !

Non

C’est la nature du genre, dur d'être soi

Quand viennent en avalanche, tant d’autres moi

C’est la nature du genre, s’en façonner

Un genre de dilettante, hips !

toi au pied !

Alors fini grimace, on sort de sa mélasse, on sourit

De se voir dans la glace, nous met et ça agace, fier d'être en vie

C’est la nature du genre, abandonner

Jeter toutes souffrances dedans l'évier

C’est la nature du genre, en rigoler

Se faire des avances, ne plus se gerber

Vivre en gastéropode, en gentiane, en Poulidor

Jouir du seul bien qu’on honore dès matin, être heureux d’exister

Це природа жанру, про який потрібно мріяти

Зачиняйся у своїй кімнаті, залишайся

Це природа жанру, Забутий майстер

Ти виходиш зі своєї кімнати весь підбадьорений

Побачити себе в дзеркалі, кинути виклик його поверхні і прокляти себе

Виправте гримасу, збережіть її на все життя!

Ні

Це природа жанру, важко бути собою

Коли приходить лавина, так багато інших мене

Це природа жанру, придумайте

Якийсь дилетант, стегна!

ти біля ніг!

Тож більше ніяких гримас, виходимо з патоки, посміхаємося

Бачити себе в дзеркалі, ставить нас і це дратує, пишаємося тим, що живий

Це природа жанру, здайся

Викинь весь біль у раковину

Це природа жанру, посмійтеся

Робіть аванси, перестаньте блювати

Живіть як черевоногий молюск, як тирлич, як пулідор

Насолоджуйтесь єдиним добром, яке ми шануємо вранці, будьте щасливі існуванню