La Lune Est Rousse Sur La Baie De Cabourg - Jean-Louis Murat

La lune est rousse sur la baie de Cabourg

Je vois mon âme à contre-jour

Quitter ce corps où brillera toujours

La sueur de nos amours

Qui gonflait les veines

Les lèvres l’espoir autour

D’un destin cruellement sourd?

D’un dernier souffle

Je meurs je mourrai pour

La chair de cet amour

Aux mémoires infidèles

La douleur est la même

Quand la pluie quand la grêle

Parcourent le ciel

Courent les chemins du rêve

La lune rousse sur la baie de Cabourg

Leva son voile son voile roux

L’ombre éphémère sur la terre des labours

Disparut à son tour

Comme une abeille je m'échine à l’amour

Gorgé de miel jusqu’au retour

D’un grain vermeil sur la baie de Cabourg

D’un temps pour mes amours

Місяць червоний над затокою Кабур

Я бачу свою душу проти світла

Залиш це тіло, де завжди буде сяяти

Піт нашого кохання

який роздув вени

На устах надія навколо

Жорстоко глухої долі?

З останнім подихом

Я помру, за що помру

Плоть цієї любові

До невірних спогадів

Біль той самий

Коли дощ, коли град

бродять по небу

Біжи стежками мрії

Червоний місяць над затокою Кабур

Підняла вуаль її червону вуаль

Ефемерна тінь на землі обробітку

Зникли по черзі

Як бджола, я працюю над коханням

Заливається медом до повернення

Червоне зерно на затоці Кабур

Час для мого кохання