Sluttering (May 4th) - Jawbreaker

Flattered that you think I warrant ugliness.

Gutters drain west, mud made a mess of us.

It’s time to leave this place.

I’d saw through your wrist to find a better trap that fits.

I’d saw through your traps to find a better you.

A part of you that lasts.

I saw through your trap and into my own wrists.

Saw we were through, red ribbons spill to blue:

A sight to sore your eyes.

I got this dress.

I’m hiking it around this waste of laughter.

Slow dance alone with no one to the sound of four hands clapping.

Congratulations to you both, I hope you’re somewhere happy.

If there’s a moral to this story then I wish you’d show me.

Hair in the blood, fly in the disappointment.

Rubber, I’m glue.

I’ll write the book on you.

It’s sticking to my face.

You need a little less than what you take for granted.

This is the sip that’s drinking back from you,

Blacking out your eyes.

You need a little more suppression of you appetites.

This is your honeymoon, in separate rooms,

It’s neither sweet nor bright.

I made a word to give this state a name, this game a guess.

I call it «sluttering.»

It means as little as your little test.

You are your worst revenge.

Your very means, they have no ends.

This is a story you won’t tell the kids we’ll never have.

If you hear this song a hundred times it still won’t be enough.

Мені приємно, що ви думаєте, що я гарантую потворність.

Жолоби стікають на захід, грязюка на нас замішувала.

Настав час покинути це місце.

Я б пропилив твоє зап’ястя, щоб знайти кращу пастку, яка підходить.

Я проглянув твої пастки, щоб знайти кращого.

Частина вас, яка триває.

Я бачив твою пастку й проникав у свої власні зап’ястя.

Побачивши, що ми закінчили, червоні стрічки перейшли на сині:

Вигляд, від якого болять очі.

Я отримав цю сукню.

Я гуляю навколо цього марнотратного сміху.

Повільний танець наодинці без нікого під звуки плескання чотирьох рук.

Вітаю вас обох, я сподіваюся, що ви десь щасливі.

Якщо в цій історії є мораль, я б хотів, щоб ви мені показали.

Волосся в крові, муха в розчаруванні.

Гума, я клей.

Я напишу книгу про вас.

Це прилипає до мого обличчя.

Вам потрібно трохи менше, ніж те, що ви сприймаєте як належне.

Це ковток, який випиває з вас,

Затемніти очі.

Вам потрібно трохи більше придушити свій апетит.

Це ваш медовий місяць, в окремих кімнатах,

Він не солодкий і не яскравий.

Я придумав слово, щоб назвати цей стан, а цій грі — відгадати.

Я називаю це «затихання».

Це означає так само мало, як і ваш маленький тест.

Ти твоя найгірша помста.

Ваші кошти, вони не мають цілей.

Це історія, яку ви не розкажете дітям, якої у нас ніколи не буде.

Якщо ви почуєте цю пісню сто разів, це все одно буде замало.