Tower Song - Jason Molina

So close and yet so far away

All the things that I’d like to say

Will have to go unsaid today

Perhaps until tomorrow

Your fears have built a wall between

Our lives and all that lovin' means

Will have to go unfelt it seems

Leavin' only sorrow

You built your tower strong and tall

Can’t you see, it’s got to fall someday?

So close your eyes and speak to me

About faith and love and destiny

It’s as distant as eternity

To truth and understanding

Now, the wind blows cold outside your door

And it whispers words I’ve tried before

But you don’t hear me anymore

Since your pride got so demanding

You built your tower strong and tall

Can’t you see, it’s got to fall someday?

Now, the end is coming soon, it’s plain

And a warm bed just ain’t worth the pain

So I will go and you’ll remain

With the bitterness we tasted

Now, a mama’s breast, a newborn child

A poet’s tears, and a drunkard’s smile

I can’t help thinkin' all the while

That their meanings won’t be wasted

You built your tower strong and tall

Can’t you see, it’s got to fall someday?

Так близько і водночас так далеко

Все, що я хотів би сказати

Доведеться не сказати сьогодні

Можливо, до завтра

Ваші страхи побудували стіну між ними

Наше життя і все, що означає любов

Здається, доведеться не відчути

Залишає тільки печаль

Ви побудували свою вежу міцну й високу

Хіба ви не бачите, колись воно має впасти?

Тож закрийте очі й поговоріть зі мною

Про віру і любов і долю

Він далекий, як вічність

До правди й розуміння

Тепер за твоїми дверима віє холодний вітер

І шепочуть слова, які я пробував раніше

Але ти мене більше не чуєш

Оскільки ваша гордість стала настільки вимогливою

Ви побудували свою вежу міцну й високу

Хіба ви не бачите, колись воно має впасти?

Зараз кінець незабаром, це зрозуміло

А тепле ліжко просто не варте болю

Тож я піду а ти залишишся

З гіркотою, яку ми скуштували

Тепер мамина грудь, новонароджена дитина

Сльози поета і посмішка п’яниці

Я не можу не думати весь час

Щоб їх значення не були втрачені даремно

Ви побудували свою вежу міцну й високу

Хіба ви не бачите, колись воно має впасти?