Wooden Ships - Jason Isbell and The 400 Unit, David Crosby

If you smile at me, I will understand

'Cause that is somethin' everybody in the world does

In the same language

I can see by your coat, my friend

You’re from the other side

There’s just one thing I’d like to know

Can you tell me please, who won the war?

Say, can I have some of your purple berries?

Yes, I’ve been eating them for six or seven weeks now

Haven’t got sick once

Probably keep us all alive

Wooden ships on the water, very free and easy

You know the way it’s supposed to be

Silver people on the shoreline, let us be

Talkin' 'bout very free and easy

Horror grips us as we watch you die

All we can do is echo your anguished cries

Stare as all human feelings die

We are leaving, you don’t need us

Go, take your sister then, by the hand

Lead her away from this foreign land

Far away, where we might laugh again

We are leaving, you don’t need us

And it’s a fair wind blowing warm

Out of the south over my shoulder

And I guess I’m going set a course

And you know we will surely, we will surely go

Якщо ти посміхнешся мені, я зрозумію

Тому що так роблять усі в світі

Тією ж мовою

Я бачу по твоєму пальто, друже

Ви з іншого боку

Я хотів би знати лише одну річ

Скажіть, будь ласка, хто виграв війну?

Скажіть, чи можна мені трохи твоїх фіолетових ягід?

Так, я їм їх уже шість чи сім тижнів

Ні разу не хворів

Напевно, щоб ми всі залишилися живими

Дерев’яні кораблі на воді, дуже безкоштовні та легкі

Ви знаєте, як це має бути

Срібні люди на береговій лінії, давайте будем

Говорити про це дуже вільно і легко

Нас охоплює жах, коли ми дивимося, як ти вмираєш

Все, що ми можемо зробити, — це відлуняти ваші скорботні крики

Дивіться, як вмирають усі людські почуття

Ми  йдемо, ми вам не потрібні

Іди, візьми свою сестру за руку

Відведи її геть з цієї чужини

Далеко, де ми можемо знову сміятися

Ми  йдемо, ми вам не потрібні

І це помірний вітер, який дме теплий

З півдня через плече

І, мабуть, я встановлю курс

І ви знаєте, що ми обов’язково підемо, ми обов’язково поїдемо