Unloved - Jann Arden, Jackson Browne

There will be no consolation prize

this time the bone is broken clean

no baptism, no reprise and no sweet taste

of victory.

All the stars have fallen

from the sky

and everything else in between

satelites have closed their eyes, the moon

has gone to sleep

unloved… unloved…unloved…unloved

here I am inside a hotel choking on a million words I said

cigarettes have burned a hole and dreams are

drunk and penniless

here I am inside my fathers arms

all jagged-bone and whiskey-dry

whisper to me sweetly now and tell me I will

never die

unloved… unloved…unloved…unloved

here I am an empty hallway

broken window, rainy night

I am nineteen sixty-two and I am ready

for a fight people crying hallelujah

while the bullet leaves the gun

people falling, falling, falling and I dont know

where theyre falling from

are they

unloved… unloved…unloved…unloved

hoping that the kindness will lead us past the blindness and

not another living soul will ever have to feel

unloved… unloved…unloved…unloved

unloved… unloved

Втішного призу не буде

цього разу кістка зламана начисто

без хрещення, без повторів і без солодкого смаку

перемоги.

Усі зірки впали

з неба

і все інше між ними

супутники закрили очі, місяць

пішов спати

нелюбий… нелюбий…нелюбий…нелюбий

ось я в готелі, задихаючись мільйоном слів, які я сказав

сигарети пропалили дірку, а мрії є

п'яний і без грошей

ось я в обіймах свого батька

все з зубчастою кісткою і сухе від віскі

шепни мені солодко і скажи, що я зроблю

ніколи не вмирай

нелюбий… нелюбий…нелюбий…нелюбий

ось я порожній коридор

розбите вікно, дощова ніч

Мені 19 шістдесят два, і я готовий

для бійки люди плачуть «Алілуя».

поки куля залишає пістолет

люди падають, падають, падають і я не знаю

звідки вони падають

чи вони

нелюбий… нелюбий…нелюбий…нелюбий

сподіваючись, що доброта проведе нас повз сліпоту і

жодній живій душі ніколи не доведеться відчути

нелюбий… нелюбий…нелюбий…нелюбий

нелюбий… нелюбий