Guapa de Sevilla - Jamule

Es ist irgendwann Ende September

Die Sonne lacht mich an durch mein Fenster

Seit Jahr’n das gleiche Radio, der gleiche Sender

Kein Plan, ob sich das irgendwann ändert

Ich weiß nur das, was ich da grade auf den Straßen seh', mir mehr als gefällt

Das Kleid ist rot, die Haare braun, der Himmel blau und die Tasche gelb

Sie geht mit leisen Schritten auf dem rauen Pflaster und ist die Ruhe selbst

Doch als der Straßenmusiker anfängt zu spiel’n, verändert er die Welt

Und sie tanzt im Rhythmus, Guapa de Sevilla

Ja, sie macht mich verrückt, so dass ich mich verlier'

Ja, sie macht mich verrückt und meine Blicke folgen ihr

Bitte nimm mich mit, oh, Guapa de Sevilla

Es ist irgendwann Anfang Mai

Und der Wind weht

Nicht so stark um diese Zeit

Auf dem Tisch steh’n

Grüne Oliven, roter Wein

Ja, mein Blick geht

Richtung Tür, denn sie kommt rein

Sie hat sich kaum verändert

Ihre Aura ist noch so wie früher

Wir haben

So viel Zeit verschwendet, aber dass macht es doch nur noch schöner

Ein Blick reicht, der schafft, was Worte niemals könnten

Nur wir zwei, ganz allein, wie soll das enden?

Keine Ängste, keine Ringe an den Händ'n

Es sind deutliche Signale, die wir send’n

Wir sind die letzten beiden Menschen an der Bar des Hotels

Und der Pianist, an seinem Flügel, verändert die Welt

Und sie tanzt im Rhythmus, Guapa de Sevilla

Ja, sie macht mich verrückt, so dass ich mich verlier'

Ja, sie macht mich verrückt und meine Blicke folgen ihr

Bitte nimm mich mit, oh, Guapa de Sevilla

Це десь кінець вересня

Сонце посміхається мені у вікно

Роками те саме радіо, одна і та ж станція

Немає плану, якщо це зміниться в якийсь момент

Я знаю лише те, що зараз бачу на вулицях, мені це більше подобається

Сукня червона, волосся каштанове, небо блакитне і сумка жовта

Вона м’яко йде по шорсткому тротуару і сама спокійна

Але коли вуличний музикант починає грати, він змінює світ

І вона танцює в ритмі Гуапа де Севілья

Так, вона мене зводить з розуму, щоб я втратив себе

Так, вона зводить мене з розуму, і мої очі стежать за нею

Будь ласка, візьми мене з собою, о Гуапа де Севілья

Це десь на початку травня

І вітер віє

У цей час не так сильно

Встаньте на стіл

Зелені оливки, червоне вино

Так, мій погляд працює

Іди до дверей, бо вона входить

Вона не сильно змінилася

Її аура залишається такою ж, як і раніше

Ми маємо

Так багато часу втрачено, але це лише покращує

Одного погляду достатньо, щоб створити те, чого слова ніколи не могли зробити

Тільки ми вдвох, зовсім самі, чим це закінчиться?

Ні страхів, ні кілець на руках

Є чіткі сигнали, які ми посилаємо

Ми останні дві людини в барі готелю

І піаніст за своїм роялем змінює світ

І вона танцює в ритмі Гуапа де Севілья

Так, вона мене зводить з розуму, щоб я втратив себе

Так, вона зводить мене з розуму, і мої очі стежать за нею

Будь ласка, візьми мене з собою, о Гуапа де Севілья