Through Your Eyes (Distant Mirrors) - James Murphy

I can’t lie, I see why you are this way

Your feelings released, now you’re blinded by hate

I don’t know if you’ll change, that’s just your way

Unbearable existence, life in chains

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind, so blind

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind, so blind

You divide, deep inside, living in vain

You rationalize and you believe all your lies

How can you feel what it’s like inside your cage

Unbearable existence, life in chains

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind, so blind

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind

It wasn’t me, still reflecting the walls

It got me going when distant mirrors bent the angled halls

So who’s judgement is right…

With which excuse am I selling tonight?

The more I seem to know, judge and jury

The less my image grows

I may have caught a glimpse of myself in error

Or was it your reflection

Well, that’s what I think

That’s what I said

That’s what I meant

So get over it

You beg to differ

So make your case and make it now

The truth is not our own

To twist and spin around

I want to learn from my own reflections

I need to know it’s not obscured with your intensions

Not even for a moment

Well, that’s what I think

That’s what I said

That’s what I meant

So get over it

I can’t lie, I see why you are this way

Your feelings released, now you’re blinded by hate

I don’t know if you’ll change, that’s just your way

Unbearable existence, life in chains

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind, so blind

Looking through despair and pain — can’t you see, can’t you see

Looking through your eyes again — you’re so blind

Я не можу брехати, я бачу, чому ти такий

Ваші почуття звільнені, тепер ви засліплені ненавистю

Не знаю, чи змінишся ти, це просто твій шлях

Нестерпне існування, життя в кайданах

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий

Ви розділяєте, глибоко всередині, живете марно

Ви раціоналізуєте і вірите всій своїй брехні

Як ви можете відчути, що це у вашій клітці

Нестерпне існування, життя в кайданах

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий

Це був не я, усе ще відбиваючи стіни

Мене зворушило, коли далекі дзеркала згинали кутові зали

Тож чиє судження правильне…

З яким виправданням я продаю сьогодні ввечері?

Чим більше я здається знаю, суджу та присяжу

Чим менше росте мій імідж

Можливо, я помилково побачив себе

Або це твоє відображення

Ну, це те, що я думаю

Це те, що я сказав

Це те, що я мав на увазі

Тож подолайте це

Ви благаєте розходитися

Тож створіть свою справу і зробіть це зараз

Правда не наша

Щоб крутитися й крутитися

Я хочу навчитись на власних міркуваннях

Мені потрібно знати, що це не затьмарено вашими намірами

Навіть на мить

Ну, це те, що я думаю

Це те, що я сказав

Це те, що я мав на увазі

Тож подолайте це

Я не можу брехати, я бачу, чому ти такий

Ваші почуття звільнені, тепер ви засліплені ненавистю

Не знаю, чи змінишся ти, це просто твій шлях

Нестерпне існування, життя в кайданах

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий, такий сліпий

Дивлячись крізь відчай і біль — хіба не бачиш, хіба не бачиш

Знову дивлячись твоїми очима — ти такий сліпий