Picasso - Jamaika, Branco

Tænker kun på at lav' k— (Grrr pow-pow!)

Velkommen til gadeplan — selv Picasso ka' ikk' male portrættet

Folk er sultne, det' walaal, der lægger stakken

Og min dudu laver lacag — jeg' på farten

Jah-a-ah

Velkommen til gadeplan — selv Picasso ka' ikk' male portrættet

Folk er sultne, det' walaal, der lægger stakken

Og mine' skejser laver skejser — jeg' på farten

Jah-a-ah, jah-a-ah

Hører, de snakker — der' så meget, de ved

Men hva' ved de om at ryk' en fucking stang og invester' den i en lejlighed?

Hva' ved de om, min datter aldrig mangler noget, aldrig mangler noget

nogensinde?

Ved de om, min bror han fik tolv år?

Jeg vill' ønsk', det var tolv pinde

Tolv år gjorde ham til en anden, blokken synker lig’som kviksand

Det' for sent, når den rammer dit baghoved og den exit gennem panden

Selv familien de si’r: «Du snakker til en død mand»

Orh-oh, orh-oh, den exit gennem panden

Velkommen til gadeplan — selv Picasso ka' ikk' male portrættet

Folk er sultne, det' walaal, der lægger stakken

Og min dudu laver lacag — jeg' på farten

Тільки думаю про те, щоб зробити к... (Гррр пау-пау!)

Ласкаво просимо на рівень вулиці — навіть Пікассо не може намалювати портрет

Люди голодні, дет' ало, хто кладе стос

І мій дуду робить лаак — я в дорозі

Ага-а-а

Ласкаво просимо на рівень вулиці — навіть Пікассо не може намалювати портрет

Люди голодні, дет' ало, хто кладе стос

І мої дівчата роблять дівчат — я в дорозі

Джа-а-а, джа-а-а

Слухайте, вони розмовляють — вони так багато знають

Але що вони знають про те, щоб витягнути довбаний стовп і вкласти його в квартиру?

Що вони знають, моїй доньці ніколи нічого не бракує, ніколи нічого не бракує

колись?

Вони знають, чи моєму братові виповнилося дванадцять?

Хотілося б, щоб було дванадцять паличок

Дванадцять років зробили його іншою людиною, брила тоне, як сипучий пісок

Занадто пізно, коли воно вдаряється в потилицю і виходить через лоб

Навіть рідні кажуть: «Ти розмовляєш з мертвим»

Ор-ой-ой-ой, той вихід через лоб

Ласкаво просимо на рівень вулиці — навіть Пікассо не може намалювати портрет

Люди голодні, дет' ало, хто кладе стос

І мій дуду робить лаак — я в дорозі