Snooze Button, Gruesome Features - Jam Baxter

Verse 1

He slept through it, bled fluids

Sank in it and swam to sea

Dreaming of his killer, sticking stings in his hands and feet

Sharpening the tangled teeth, twist them round his jaw liner

Skewered every organ, glued loosely to his warped spine

His self-seared griddled skin seems seamless

Never dazzled by their flashing LED Jesus

But the grainy jets of pressure spewing from a squeezed fetus

Sandblasted every sleepless second from the sea creatures

We, the undersigned, slumbered on the underside of HMS Slash-and-Burn

Sailing through the troubled sky

Face-up in some swamp as millions of jungle flies slide down our nails

Curling ever longer up the vines

Electric blue dagger sliced his head in two

And now he’s half asleep, and half ejected in a petting zoo

Losing count of countless hopping sheep that never let him through

Screaming, 'We'd be better off beheading you.'

Guess it’s true

Verse 2

I slept through it, let’s do it

Fill me in in four minutes

Spend the fifth spewing disbelief until my fourth Guinness

What do you mean, 'it's all finished'?

Fucking backstabbers

Which gang of youths slashed my hammock cut from bandannas?

Haphazard, hazy figure drifting in the warm brine

He left forty winking widows on the shoreline

I swore blind I never tasted evil as I stand covet

Then they saw the keys to Hell, gleaming in my back pocket

Ah, nothing

I’m above suspicion, was I dreaming, drunk, propping up the pub with double

vision?

'Till fate brought a pile of files plundered from a sunken prison

Every unforgiven act was cataloged and numbered in them

He said it with the kind of crumpled arrogance reserved for every squashed sack

of scum that runs the battlements

And that was it

Top board, chloroform, belly flop, trust

You’ll have found a bed of tenners when that penny drops

Verse 3

I slept through it, bet you it backfires later

Snoozing on the circle line, tapped by a stranger

'I think you missed your stop,' he said, pointing at the carbon dust

Trust me, I couldn’t yam the tramadol fast enough

Parking up the spy plane, puking on the dashboard

And cutting bits of ultra out the engine with a hacksaw

Is routine procedure when you’re scratching at the backdoor

To every nightmarish situation you could plan for

I think I saw it aura, start to end

Must have steamrolled my damn face across the stars again

I should have circled every murder merchant with a marker pen

So when they don a mask and start charging we can laugh at them

Oh well, next time

Just hold this tonne of filth

I’m still reeling off the cascades of multicoloured silks

Just the moldy-covered guilt for the twisted little glutton

I got a fist full of minutes when his finger hit the button

Sitting on the edge of it all, pressed to the wall

Marinating in some sick, sweet sauce evaporating

These patterns changing, faster than the ill-painted, ill-faces

Littered all upon them, watch him build cages

Tick, basic installation, lifetimes of information’s

Stored on the blemish of this illustration

Ripped invitations, littered in a little basement

'Please attend a crash course in fitting into his equation'

Televised mission statement

The red eye reduction can’t quell the dark crimson irises behind the sunken

sockets

Not a knife to cut them

Red hot, giant mushrooms, handshakes all round

High five, fine eruption, hide in London’s undercurrents

Love to love them, learn to leave them

One singular sun blushed, eternal season

Reeling into distant futures, fingers of forgotten ages

Prised off the shiny, newer models, confiscated

Fetch them at the end

Pixelated God’s telescopic lenses, sitting taking shots

The great grand electric killers never knock

Apart from when they’re sure you’ll let them in and let them cotch

Let them off

They’re all just naturalised, clandestine movements that tranquilise mutants

That sat inside, eulogise yourself

And if you’re speechless, it speaks for itself

Deleted in a scream and a squelch

I sit in a circle where I filed a thousand solaces

Cycle spinning on a ship

Once I was an honest kid, office in the sky, house inspectors from the suited

age

Who are they?

Answer’s on a postcard, but who can say?

Take these, two a day

Have a lolly, shutup

Of course you ate the pavement kid, you had a shoddy run-up

Drug up any wide-eyed, long of the tooth, crew of dreamers

Grin as the ballistic missiles shoot them through their gruesome features

Вірш 1

Він проспав, спустив кров

Затонув у ньому і поплив у море

Сниться його вбивцю, втикаючи жала в руки й ноги

Загостривши заплутані зуби, закрутіть їх навколо щелепного вкладиша

Наколів кожен орган, нещільно приклеївши його до викривленого хребта

Його шкіра, яка сама випалила сіточку, здається безшовною

Ніколи не засліплений їхнім блимаючим світлодіодом Ісус

Але зернисті струмені тиску вивергають здавлений плід

Кожну безсонну секунду обробляють від морських істот

Ми, нижчепідписані, заснули на нижньому боці HMS Slash-and-Burn

Пливаючи по неспокійному небу

Повернутися обличчям догори на болоті, коли мільйони мух у джунглях сповзають нашими нігтями

Звивання все довше на ліанах

Електричний синій кинджал розрізав йому голову навпіл

А тепер він напівсонний і наполовину вигнаний у зоопарку

Втрачаючи кількість незліченних стрибаючих овець, які ніколи не пропускали його

Кричав: "Нам було б краще відрубати вам голову".

Здогадайтеся, що це правда

Вірш 2

Я проспав це, давайте зробимо це

Заповніть мені за чотири хвилини

Проведіть п’яту вивергання недовіри до мого четвертого Гіннеса

Що ви маєте на увазі, "все закінчено"?

Прокляті удари в спину

Яка банда юнаків розрізала мій гамак, вирізаний із бандан?

Безсистемна, туманна фігура дрейфує в теплій розсолі

Він залишив на береговій лінії сорок підморгуючих вдів

Я на сліпу присягнувся, що ніколи не куштував зла, як бажаю

Потім вони побачили ключі від пекла, які блищали в моїй задній кишені

Ах, нічого

Я поза підозрою, чи я снився, п’яний, підпираючи паб двома

бачення?

«Поки доля не принесла купу файлів, награбованих із затонулої в’язниці

Кожен непрощений вчинок був у них каталогізований та пронумерований

Він сказав це з тією зім’ятою зарозумілістю, яка притаманна кожному роздавленому мішку

накипу, що керує зубцями

І це було все

Верхня дошка, хлороформ, флоп, трест

Ви знайдете ліжко десятків, коли цей пенні впаде

Вірш 3

Я проспав це, запевняю вас, що пізніше це матиме зворотний ефект

Відкладається на лінії кола, торкнувся незнайомця

«Мені здається, ви пропустили свою зупинку», — сказав він, вказуючи на вуглецевий пил

Повірте мені, я не зміг з’їсти трамадол досить швидко

Паркування літака-шпигуна, блювота на приладову панель

І вирізати шматочки ультра з двигуна ножівкою

Це звичайна процедура, коли ви дряпаєте на західному ході

До кожної кошмарної ситуації, яку ви можете спланувати

Мені здається, я бачив це ауру, від початку до кінця

Мабуть, я знову перекинув своє прокляте обличчя до зірок

Мені слід було обвести кожного торговця вбивствами маркером

Тож коли вони одягнуть маску та почнуть заряджатися, ми можемо сміятися з них

Ну, наступного разу

Просто тримайте цю тонну бруду

Я й досі качаю каскади різнокольорових шовків

Просто запліснявіла провина за скрученого маленького ненажер

У мене кулак, повний хвилин, коли його палець натиснув кнопку

Сидячи на краю, притиснувшись до стіни

Маринування в якомусь хворому солодкому соусі, який випаровується

Ці візерунки змінюються швидше, ніж погано намальовані, погані обличчя

Насипавшись на них, дивіться, як він будує клітки

Позначка, базове встановлення, термін служби інформації

Зберігається на ваді цієї ілюстрації

Розірвані запрошення, валяються в маленькому підвалі

"Будь ласка, відвідайте швидкісний курс із вписування в його рівняння"

Телевізійна заява про місію

Зменшення ефекту червоних очей не може заглушити темно-малинові райдужки позаду заглиблених

розетки

Не ніж, щоб різати їх

Гарячі, гігантські гриби, рукостискання навколо

Дай п’ять, чудове виверження, сховайся в підводних течіях Лондона

Любіть їх, навчіться відходити від них

Почервоніло одне єдине сонце, вічна пора

Повертаючи в далеке майбутнє, пальці забутих віків

Вилучили блискучі, новіші моделі, конфіскували

Отримайте їх у кінці

Піксельні телескопічні лінзи Бога, сидячи, знімаючи

Великі електричні вбивці ніколи не стукають

Крім того, коли вони впевнені, що ви впустите їх і дозволите їм посидіти

Відпустіть їх

Усі вони лише натуралізовані таємні рухи, які заспокоюють мутантів

Це сиділо всередині, хваліть себе

І якщо ви безмовні, це говорить саме за себе

Видалено з криком і шумом

Я сиджу у колу, де подав тисячу заспокоєнь

Велосипед, що обертається на судні

Колись я був чесною дитиною, офіс у небі, будинкові інспектори з костюма

вік

Хто вони?

Відповідь на листівці, але хто може сказати?

Приймайте їх по два на день

Покуштуйте, замовкни

Звісно, ​​ви з’їли тротуарну дитину, у вас був кепський розбіг

Накочувати будь-яку з широко розплющеними очима, довгі зуби, команду мрійників

Посміхніться, коли балістичні ракети стріляють у них через їхні жахливі риси