Memory Lane - Jake White

So you can think of this journey

as a walk down memory lane

See the rough times

that lead you to the right times

that make it worth all the pain

You hear yourself start to pray

at the end of every day

and in your heart you feel the change

The wind still blows the strongest tree

that same wind will carry me

when I set my fears aside

there’s still a voice inside

When the storms are gone

the sun can find me

Sometimes you’re not sure where you’re going

'cause you’re stuck in memory lane

If we could see the end so clear

We’d surely loose our fears

But when I’m still

I fell Him near

Now the wind still blows the strongest tree

that same wind will carry me

when I set my fears aside

there’s still a voice inside

When the storms are gone

the sun can find me

Here is not far in the distance

where you are, or where you’ve been

You’re standing taller on your knees

He’s hearing all you pleas

I guess this road isn’t two way straight

The wind still blows the strongest tree

that same wind will carry me

when I set my fears aside

there’s still a voice inside

When the storms are gone

the sun will find me

Тож ви можете подумати про цю подорож

як прогулянка по доріжці спогадів

Побачте важкі часи

які приведуть вас у потрібний час

які роблять це вартим усього болю

Ви чуєте, як починаєте молитися

в кінці кожного дня

і в серці ти відчуваєш зміни

Вітер все-таки валить найміцніше дерево

той самий вітер понесе мене

коли я відкидаю свої страхи

всередині все ще є голос

Коли грози минуть

сонце мене знайде

Іноді ви не впевнені, куди йдете

тому що ти застряг на смузі пам’яті

Якби ми могли так чітко бачити кінець

Ми точно позбудемося страхів

Але коли я ще

Я впав Його поруч

Зараз вітер ще валить найміцніше дерево

той самий вітер понесе мене

коли я відкидаю свої страхи

всередині все ще є голос

Коли грози минуть

сонце мене знайде

Ось недалеко віддалік

де ви знаходитесь або де ви були

Ви стоїте вище на колінах

Він чує всі ваші благання

Гадаю, ця дорога не є двосторонньою

Вітер все-таки валить найміцніше дерево

той самий вітер понесе мене

коли я відкидаю свої страхи

всередині все ще є голос

Коли грози минуть

сонце мене знайде