The Visit - Jackson C. Frank

Well, I said that you were beautiful, I said it there and then

I laid aside all resistance, forgot to say amen

And when you raised your hands to me, a glow therein I saw

A baby of the morning, a sweeping nature’s law

And it begins to seem like summer’s almost gone

Like the wind that blows the leaves out on the lawn

I determined that I loved you, you determined I am ‘he'

Determined both together, we’d need our company

And the feathers of the wild dove floating to the ground

Gliding through the branches, spinning slowly round

As we wait in the mountains for the song

That revives what’s been between us all along

In Cannes there was absurdity, in Nice there was the shore

In Monaco there were casinos, in Asia there was war

And the papers were American, the peaches fresh with cream

People with vibrations, just wild robots by some stream

And now we grasp imaginary straws

And we shuffle through the sea with bright new claws

If what we know can save us, then it’s time to make the try

Every time they try to make us servants of some lie

The children born of bodies in bald-with-pattern scheme

It’s a funny, a funny world you live in, then you learn that it’s a dream

Sea serpents on a rocket made of clay, explaining how we were yesterday

Still I said that you were beautiful, I said it there and then

I laid aside all resistance, forgot to say amen

And when you raised your hands to me, a glow therein I see

The childhood of that beauty which belongs to you and me

And I realize that summer is never gone

Like the wind that blows the leaves out on the lawn

Out on the lawn, out on the lawn, out on the lawn

Ну, я казав, що ти красива, я сказав це тут і тоді

Я відкинув будь-який опір, забув сказати амінь

І коли ти підняв до мене руки, я побачив у ньому сяйво

Дитина ранку, повний закон природи

І здається, що літо майже минуло

Як вітер, що здуває листя на галявині

Я визначив, що я кохаю тебе, ти визначив, що я «він»

Вирішивши обидва разом, нам знадобиться наша компанія

І пір’я дикого голуба, що пливе на землю

Ковзаючи крізь гілки, повільно обертаючись

Поки ми чекаємо в горах пісні

Це відроджує те, що було між нами весь час

У Канах був абсурд, у Ніці був берег

У Монако були казино, в Азії – війна

А папери були американські, персики свіжі з вершками

Люди з вібрацією, просто дикі роботи біля якогось потоку

А тепер беремося за уявні соломинки

І ми шуваємо по морю з новими яскравими кігтями

Якщо те, що ми знаємо, може врятувати нас, то настав час спробувати

Щоразу вони намагаються зробити нас слугами якоїсь брехні

Діти, народжені від тіла за схемою лисого з візерунком

Це смішний, смішний світ, у якому ти живеш, а потім ти дізнаєшся, що це мрія

Морські змії на ракеті з глини, які пояснюють, як ми були вчора

І все-таки я казав, що ти красива, я сказав це тут і тоді

Я відкинув будь-який опір, забув сказати амінь

І коли ти підняв до мене руки, я бачу в ній сяйво

Дитинство тієї краси, яка належить вам і мені

І я усвідомлюю, що літо ніколи не минуло

Як вітер, що здуває листя на галявині

На газоні, на галявині, на галявині