Много неба - J:МОРС

Как ты проводишь дни?

Как рождается твоя любовь?

И живет за дымкою дождя

И, наверное, верит до последнего

Ты — нереальная,

Но кому есть дело до чудес?

Что зовут тебя из темноты

Слушать волны и летать над гребнями

Слишком много неба

Слишком мало нас

Чтобы небо висло

От наших мыслей

Так немного света

Только бы не гас

У любви без света

Так мало смысла

Как замирает ночь

И рождает странные стихи

Что живут на стенках у тебя

И под утро оживают птицами

Ты — нереальная,

Но кому достанется тепло?

Что струилось у тебя внутри

Грело руки, освещало лица нам

Слишком много неба

Слишком мало нас

Чтобы небо висло

От наших мыслей

Так немного света

Только бы не гас

У любви без света

Так мало смысла

Как ты проводишь дни?

Как рождается твоя любовь?

И живет за дымкою дождя

И наверное верит до последнего

Слишком мало света

Только бы не гас

У любви без света

Так мало смысла

Як ти проводиш дні?

Як народжується твоє кохання?

І живе за димкою дощу

І, мабуть, вірить до останнього

Ти — нереальна,

Але кому є справа до чудес?

Що звуть тебе з темряви

Слухати хвилі і літати над гребенями

Занадто багато неба

Надто мало нас

Щоб небо висло

Від наших думок

Так трохи світла

Тільки би не гас

У любові без світла

Так мало сенсу

Як завмирає ніч

І народжує дивні вірші

Що живуть на стінах у тебе

І під ранок оживають птахами

Ти — нереальна,

Але кому дістанеться тепло?

Що струменіло у тебе всередині

Грело руки, освітлювало обличчя нам

Занадто багато неба

Надто мало нас

Щоб небо висло

Від наших думок

Так трохи світла

Тільки би не гас

У любові без світла

Так мало сенсу

Як ти проводиш дні?

Як народжується твоє кохання?

І живе за димкою дощу

І напевно вірить до останнього

Занадто мало світла

Тільки би не гас

У любові без світла

Так мало сенсу