The 4th 3rd - J-Live

Can’t even call this a blues song

It’s been so long

Neither one of us was wrong or anything like that

It seems like yesterday

In the silence of the city night

When the lonely watch the sky in yearning

I, at rest, lie in peace beside you

I searched a thousand skies before you came

For the 4th 3rd, I Chris Columbus three words from Stevie for the issue

The only thing to call it was official

The way I live for you was as if I’d die with you

Cause not a moment I spent with you was artifical

The plan from the dome was to build a home with you

Forever had a space in my heart, I roam with you

Hypothetical dreams conjure when I met you

See, years grew between us and still I can’t forget you

Regretting how I ever let you let me let you escape fool’s paradise

Running from a paradox

Living like a pair of ducks, but with different flocks

With different destinations, our ships remain docked

Temporary, but the feelings that I harbor still wade

In the holy waters that made our sweet lemonaid

Too dumb to persist, too smart to persuade

Too heavy to push aside and too strong to stay

Too hard to work and so easy to play

Like chopsticks, what I picked slipped away

Leaving me to recollect day by day

And take solace in the words Bill say

Memories take you back, to the good times

When it’s over and sad times disappear

Memories take you back

To the lean times, in between times

To the days of yesteryear

Memories are that way

Memories are that way, that way back to that way back

When I could never think of you and say «wack»

Similar to old cassettes, something to cuss at

Deteriorating with each rewind and playback

Even now, under the hiss I reminisce

On this angelic face, reciprocating bliss

With the radio low, your feet anchored in mine

Hands to waistline, walking to a bassline

Good food in my belly, good love on my mind

Turn around to a kiss deep enough to stop time

Open up to a smile so bright, I go blind

To the suffering of the world, everything appears fine

Poetry in the bed, literally

You putting me open to Stephany and Giovanni

With legs entwined, trading profound lines

Linens, fingers, and spines aligned, digging in your mind like it’s mine

Sometimes at night it seem so damn right

Just to shift nose to neck, just to get a whiff

I’ve never seen life like this, so life-like

This is how I’d like my life to subsist

But somewhere in between us were interpretations

Of justice and Jesus, cultures in said nations

But if I woulda knew what I know now, mighta never known how

Memories take you back, to the good times

When it’s over

I searched a thousand skies before you came

And in the morning, when the world is new

The lonely turn away, as I turn to you, beside me

The greatest story ever erased could never replace

The worst torture ever I faced was trying to retrace

The steps in my mind like a defeated surgeon fighting fate

With the cure just a little too late

We went from «Yo, who’s that?»

to «Hi, my name is Jay»

To hoping I would run into you in the hallway

To «That's my homegirl, peace queen, how ya been?»

To «Lemme get your number, damn do I have a pen?»

From «May I speak to» to «Peace» to «Who's this?»

to «Hey!»

To hear the joy in your voice I call you every day

The VCR blue screen lit the dark room

Miles and Gil, «Quiet Nights» that was our tune

But Friday’s dates and Saturday’s prayer

Lead to Sunday’s break-up, and Monday’s make-up

As just friends up until Tuesday’s wake up

Together again, in a cycle that never ends

My young heart coulda swore love transcends

But two turntables alone don’t make a blend

The tracks are too different for «ifs, buts and sos»

But if it’s so right?

Never mind, we both know

Sometimes I wonder if you married my replacement

Equally old with ideas adjacent

You build a whole 'nother story to your dream house

Kept my possessions in a box in the basement

I still consider you a song bird, singing in the open cage

Guilded with fools gold, but that’s just me

There’ll never be no animocity, I’m thankful for the memories

All I ask is that you remember me

In the silence of the city night

When the lonely watch the sky in yearning

I, at rest, lie in peace beside you

I searched a thousand skies before you came

And in the morning, when the world is new

The lonely turn away, as I turn to you, beside me

And in the quiet of the afternoon, when the lonely roam

I turn beside, and you are with me still

I roamed a thousand miles before you came

Це навіть не можна назвати блюзовою піснею

Це було дуже довго

Жоден із нас не помилився чи щось подібне

Здається, вчора

У тиші міської ночі

Коли самотні дивляться на небо з тугою

Я, спокійно, лежу поруч із тобою

Я обшукував тисячу неба, перш ніж ти прийшов

Для 4-го 3-го я Кріс Колумбус три слова від Стіві для цього питання

Єдине, що можна назвати офіційним

Те, як я живу для тебе, наче помру з тобою

Бо жодна мить, яку я провів із тобою, не була штучною

План купола полягав у тому, щоб побудувати дім разом із вами

Назавжди мав місце в моєму серці, я блукаю з тобою

Гіпотетичні сни чаклують, коли я зустрів тебе

Бачиш, роки пройшли між нами, а я досі не можу тебе забути

Шкода про те, що я колись дозволив тобі дозволити тобі втекти з раю дурнів

Біг від парадоксу

Живуть як пара качок, але з різними зграями

З різними напрямками наші кораблі залишаються пришвартованими

Тимчасово, але почуття, які я виховують, досі не вичерпуються

У святих водах, які зробили наш солодкий лимонад

Занадто дурний, щоб наполягати, надто розумний, щоб переконувати

Занадто важкий, щоб відштовхнутися, і занадто сильний, щоб утриматися

Занадто важко працювати, а так легко грати

Як палички, те, що я вибрав, вислизало

Залишаючи мене спогадувати день у день

І заспокойтеся словами Білла

Спогади повертають вас у хороші часи

Коли все закінчиться і сумні часи зникнуть

Спогади повертають тебе назад

До пісних часів, у проміжках

До минулих днів

Спогади такі

Спогади такі, той шлях назад у той шлях назад

Коли я ніколи не міг подумати про тебе і сказати «вак»

Подібно до старих касет, на що можна лаятися

Погіршується з кожним перемотуванням назад і відтворенням

Навіть зараз під шипіння я згадую

На цьому ангельському обличчі взаємне блаженство

З низьким радіоприймачем, твої ноги закріпилися в моїх

Руки до талії, ходіння до басової лінії

Смачна їжа в мому животі, хороша любов у моїй думці

Поверніться до поцілунку, достатньо глибокого, щоб зупинити час

Відкрийтеся для посмішки, такої яскравої, що я осліпну

Для страждання світу все виглядає добре

Поезія в ліжку, буквально

Ви відкриваєте мене Стефані та Джованні

З переплетеними ногами, торгуючи глибокими лініями

Білизна, пальці та хребти вирівняні, копаючись у твоєму розумі, ніби це моє

Іноді вночі це здається так до біса правильно

Просто для того, щоб перенести ніс на шию, щоб відчути запах

Я ніколи не бачила такого життя, настільки життєвого

Ось так я хотів би, щоб моє життя існувало

Але десь між нами були інтерпретації

Про справедливість та Ісуса, культури цих країн

Але якби я знав те, що знаю зараз, міг би ніколи не знати, як

Спогади повертають вас у хороші часи

Коли все закінчиться

Я обшукував тисячу неба, перш ніж ти прийшов

І вранці, коли світ новий

Одинокий відвертається, коли я звертаюся до тебе, поруч

Найкраща історія, яку коли-небудь стерли, ніколи не зможе замінити

Найстрашнішим катуванням, з яким я коли-небудь стикався, була спроба відстежити

Сходинки в моїй свідомості наче переможений хірург, що бореться з долею

З лікуванням трохи запізно

Ми перейшли з «Той, хто це?»

до «Привіт, мене звати Джей»

Сподіваючись, що я зустріну вас у коридорі

На «Це моя рідна дівчина, королева миру, як ти?»

Щоб «Дай мені отримати твій номер, у мене є ручка?»

Від «Чи можу я поговорити з» до «Мир» до «Хто це?»

до «Привіт!»

Щоб почути радість у вашому голосі, я дзвоню вам щодня

Синій екран відеомагнітофона освітлював темну кімнату

Майлз і Гіл, «Тихі ночі», це була наша мелодія

Але п’ятничні дати і суботня молитва

Призвіть до розриву в неділю і макіяжу в понеділок

Як просто друзі до прокидання у вівторок

Знову разом, у циклі, який ніколи не закінчується

Моє молоде серце могло б поклятися, що любов перевершує

Але два вертушки самі по собі не створюють суміш

Треки занадто різні для «якщо, але й так»

Але якщо це так правильно?

Неважливо, ми обидва знаємо

Іноді я задаюся питанням, чи ви одружилися з моєю заміною

Настільки ж старий із суміжними ідеями

Ви будуєте цілий «інший сюжет» для будинку своєї мрії

Зберіг моє майно в коробці в підвалі

Я досі вважаю тебе співочим птахом, який співає у відкритій клітці

Заповнений золотом дурнів, але це тільки я

Ворожнечі ніколи не буде, я вдячний за спогади

Все, чого я прошу — це щоб ти мене пам’ятав

У тиші міської ночі

Коли самотні дивляться на небо з тугою

Я, спокійно, лежу поруч із тобою

Я обшукував тисячу неба, перш ніж ти прийшов

І вранці, коли світ новий

Одинокий відвертається, коли я звертаюся до тебе, поруч

І в тиші полудні, коли бродять самотні

Я повертаюся поруч, а ти все ще зі мною

Я пройшов тисячу миль, перш ніж ти прийшов