Wailing Wall - Ivory Tower

A careful walk on broken crystal alibis, I dodge a rage

she scatter round

A face that hides any kind, any sign, any traits of

weakness

Words break out from deep within showing me again the

reality

Of what we have, where we stand, that we don’t

comprehend

Together yet alone, a wall inside our home

Together we have built it, filled it, just as we dig

deep

To bury unsaid in ourselves a hiding place

To treasure up the hurt, the pain but

Let it out, let it out, free it from the underground

Break her heart, take her heart, think about a brand

new start

Deify, deify, a rest of hope I can deny

Look at you, look at me … Stop, stop

Time is running out, you reach for life without the

light of self control

Time is running out, wake up my friend and feel again

what’s really there

Scars now visible, but who is responsible?

Is it

invertible?

Can we take back, suffering, pain, the wounds, the

hurt?

We fall into the great oblivion, we’ve unlearned to

carry on

We blame it on, the me, the you, the us, the we, the

lust

A remaining peace of trust, somewhere in the dust

Unjustly covered by confusion that led us astray

Here at my wailing wall, I hope you hear my call,

Help us to break the surface (Repeat)

Here at my wailing wall, I hope you hear my call, stop

the fall

(Let it out, let it out)

(Free it from the underground)

(Think about, think about, stop it, stop it)

Обережний крок по розбитому кришталевому алібі, я ухиляюся від гніву

вона розбігається

Обличчя, яке приховує будь-які ознаки, будь-які риси

слабкість

Слова вириваються з глибини, знову показуючи мені

реальність

Те, що ми маємо, де ми стоїмо, чого не маємо

зрозуміти

Разом, але наодинці, стіна всередині нашого дому

Разом ми побудували його, наповнили, так само як копаємо

глибокий

Заховати в собі схованку

Зберігати біль, біль, але

Випустіть, випустіть, звільніть з підпілля

Розбийте її серце, візьміть її серце, подумайте про бренд

новий початок

Обожнюйте, обожнюйте, решту надії я можу заперечити

Подивись на себе, подивись на мене… Зупинись, зупинись

Час спливає, ви тягнетесь до життя без

світло самоконтролю

Час спливає, розбуди мого друга і відчуй знову

що там насправді

Тепер помітні шрами, але хто несе відповідальність?

Є це

оборотний?

Чи можемо ми забрати назад страждання, біль, рани,

боляче?

Ми впадаємо у велике забуття, якого не навчилися

продовжуй

Ми звинувачуємо в цьому я, вас, нас, ми, те

хіть

Спокою, що залишився, десь у пилу

Несправедливо прикриті замішанням, яке звело нас із шляху

Тут біля моєї стіни плачу, я сподіваюся, що ви почуєте мій заклик,

Допоможіть нам зламати поверхню (Повторити)

Тут біля моєї стіни плачу, я сподіваюся, що ви почуєте мій заклик, зупиніться

осінь

(Випустіть, випустіть)

(Звільнити з підпілля)

(Подумайте, подумайте, припиніть, припиніть)