Зимняя история - Иван Смелик

Это зимняя история:

В ней нашли друг друга ты и я…

Нас кусали стужи, замерзали лужи,

И мороз колючий наши души обжигал…

Поутру капризная метель

Снежную закружит карусель —

Я тебя целую и ко всем ревную:

Что моей судьбой ты станешь, я не ожидал!..

Белый снег летит, кружится

И на землю спать ложится…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет.

Мне дорог к тебе не разобрать,

Но важней всего на свете знать,

Что меня ты любишь и моею будешь

И собой согреешь жизнь холодную мою…

Я люблю твой нежный голосок,

Мне твой дорог каждый волосок…

Мы с тобой летали, вместе засыпали,

И снежинки пели колыбельную свою.

Белый снег летит, кружится

И на землю спать ложится…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

От мороза сбережет…

От мороза сбережет…

Это зимняя история:

В ней нашли друг друга ты и я…

Нас кусали стужи, замерзали лужи,

И мороз колючий наши души обжигал…

Белый снег летит, кружится

И на землю спать ложится…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

Белый снег летит, кружится

И на землю спать ложится…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

Он ее от вьюг укроет,

От мороза сбережет…

От мороза сбережет…

От мороза сбережет!..

Це зимова історія:

У ній знайшли один одного ти і я...

Нас кусали холоднечі, замерзали калюжі,

І мороз колючий наші душі обпалював…

Вранці примхлива хуртовина

Снігову закрутить карусель—

Я тебе цілу і всім ревну:

Що моєю долею ти станеш, я не чекав!

Білий сніг летить, крутиться

І на землю спати лягає…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже.

Мені дорогий до тебе не розібрати,

Але найважливіше на світі знати,

Що мене ти любиш і моєю будеш

І собою зігрієш життя холодне моє...

Я люблю твій ніжний голосок,

Мені твоя дорога кожна волосина...

Ми з тобою літали, разом засипали,

І Сніжинки співали свою колискову.

Білий сніг летить, крутиться

І на землю спати лягає…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Від морозу збереже…

Від морозу збереже…

Це зимова історія:

У ній знайшли один одного ти і я...

Нас кусали холоднечі, замерзали калюжі,

І мороз колючий наші душі обпалював…

Білий сніг летить, крутиться

І на землю спати лягає…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Білий сніг летить, крутиться

І на землю спати лягає…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Він її від завірюху вкриє,

Від морозу збереже…

Від морозу збереже…

Від морозу збереже!..