From Sinking - Isis

His time there so long

His fingers trace the endless walls he knew so well

And there the breaths were short and hard and thick with salt

And in this place he always knew he’d awake alone

Hands clutch in panic

In this place we built of sand homes that caved

The walls were weak with salty tears

Through the cracks in these walls he saw the sun

The sun dripped through the cracks and died

Shadows managed to betray

Like liquid was the sadness

Until into the light he stepped

In this truth he knew himself to be

From sinking sands he stepped into lights embrace

Він був там так довго

Його пальці обводять нескінченні стіни, які він так добре знав

А там подихи були короткі й жорсткі й густі від солі

І в цьому місці він завжди знав, що прокинеться сам

Руки стискаються в паніці

У цьому місці ми побудували з піску будинки, які провалилися

Стіни були слабкі від солоних сліз

Крізь щілини в цих стінах він бачив сонце

Сонце прокрапало крізь щілини й померло

Тіням вдалося зрадити

Як рідина був смуток

Поки він не ступив на світло

У цій правді він знав себе

З тонучих пісків він ступив у світлі обійми