Friends They Are Jewels - Iron & Wine

Dreamless sleep will fall like a deep, poisoned well

On the steeple birds and this red-light hotel

So lay your pistol down, Granny

The company men never came to you

But don’t unknit your brow, Granny

The mice in the yard ate the potted plants you grew

Pour your bitter tea for our sweet, liquored host

Perfect polished stones but this breeze beats you both

So lay your pistol down, Granny

The duty of men never fell to you

When you unknit your brow, Granny

Your friends, they are jewels, twice as beautiful and few

Сон без сновидінь впаде, як глибокий, отруєний колодязь

На птахах-шпилях і цьому готелі на червоні ліхтарі

Тож відклади свій пістолет, бабусю

Співробітники компанії ніколи не приходили до вас

Але, бабусю, не розсувай брови

Миші у дворі їли рослини в горщиках, які ви вирощували

Налийте свій гіркий чай для нашого солодкого, алкогольного господаря

Ідеальне поліроване каміння, але цей вітер перевершує вас обох

Тож відклади свій пістолет, бабусю

Обов’язок чоловіків ніколи не випадав на вас

Коли ти, бабусю, розплітаєш лоб

Ваші друзі, вони коштовності, удвічі красивіші й їх небагато