С богом, милый мой - Ирина Сурина

С богом, милый мой,

Вот ты и прощаешься со мной, со мной.

Со мной осталась боль моя —

Подружка сердобольная.

И что же тут поделаешь,

Опять она со мной, со мной.

С Богом, Милый Мой,

Ты ведь возвращаешься домой, домой,

А мне тоска печальная

И суета вокзальная,

И что же тут поделаешь,

Достанутся одной, одной…

Знай, только знай,

Что у каждой нашей встречи острый край.

И мне сегодня снова, глаз твоих тепло

Заслонит вагонное стекло.

С Богом, Милый Мой,

Видно так назначено судьбой, судьбой,

Как ленточка, что кажется

Вьется, да не вяжется,

Она во всю куражится, смеется надо мной, надо мной.

Знай, только знай,

Что у каждой нашей встречи острый край.

И мне сегодня снова, глаз твоих тепло

Заслонит вагонное стекло.

З богом, любий мій,

Ось ти і прощаєшся зі мною, зі мною.

Зі мною залишився біль мій—

Подружка жаліслива.

І що ж тут поробиш,

Знову вона зі мною, зі мною.

З Богом, Милий Мій,

Ти повертаєшся додому, додому,

А мені туга сумна

І суєта вокзальна,

І що ж тут поробиш,

Дістануться однієї, однієї…

Знай, тільки знай,

Що у кожної нашої зустрічі гострий край.

І мені сьогодні знову, око твоїх тепло

Затуляє вагонне скло.

З Богом, Милий Мій,

Видно так призначено долею, долею,

Як стрічка, що здається

В'ється, так не в'яжеться,

Вона повсюди куражиться, сміється з мене, з мене.

Знай, тільки знай,

Що у кожної нашої зустрічі гострий край.

І мені сьогодні знову, око твоїх тепло

Затуляє вагонне скло.