Лучина - Ирина Салтыкова

1. Красно солнышко в светлице,

Да невесело девице,

Горлицей бы обернуться,

К ясну соколу вернуться.

Только терем на замочке,

Ой да плакать мне всю ночку,

Завтра под венец с немилым,

Нелюбимым да постылым.

Припев:

Белые реченьки, черные сети

Тянут вниз, а дружочек мой — ветер

Плачет, злую судьбу мою знает.

Лучиною день догорает.

2. Батюшка меня просватал

Ради жемчуга да злата,

А мне волюшки б напиться,

С ясным соколом проститься.

А на сердце боль глухая,

Ах ты, долюшка лихая,

Подскажи, найти где силы

Позабыть все то, что мило.

1. Червоне сонечко в світліці,

Так, невесело дівчині,

Горлицею би обернутися,

До ясного сокола повернутись.

Тільки теремо на замочці,

Ой, так, плакати мені всю нічку,

Завтра під вінець з немілим,

Нелюбимим і постилим.

Приспів:

Білі річечки, чорні сітки

Тягнуть вниз, а дружечко мій — вітер

Плаче, злу долю мою знає.

Променею день догоряє.

2. Батюшка мене просватав

Заради перлів та золота,

А мені волюшки б напитися,

З ясним соколом попрощатися.

А на серце біль глухий,

Ах ти, дошка лиха,

Підкажи, знайти десь сили

Забути все те, що мило.