Позвони мне, позвони - Ирина Муравьева, Фестиваль

Позвони мне, позвони!

Позвони мне, ради Бога!

Через время протяни —

Голос тихий и глубокий.

Звёзды тают над Москвой.

Может, я забыла гордость?

Как хочу я слышать голос,

Как хочу я слышать голос,

Долгожданный голос твой!

…Позвони мне, позвони!

Без тебя проходят дни.

Что со мною, я не знаю.

Умоляю, позвони!

Позвони мне, заклинаю!

Дотянись издалека!

Пусть над этой звёздной бездной —

Вдруг раздастся гром небесный,

Вдруг раздастся гром небесный —

Телефонного звонка.

…Позвони мне, позвони!

Если я в твоей судьбе

Ничего уже не значу,

Я забуду о тебе,

Я смогу, я не заплачу!

Эту боль перетерпя,

Я дышать не перестану, —

Всё равно счастливой стану,

Всё равно счастливой стану,

Даже если без тебя!

Подзвони мені подзвони!

Подзвони мені, заради Бога!

Через час простягни —

Голос тихий і глибокий.

Зірки тануть над Москвою.

Може, я забула гордість?

Як я хочу чути голос,

Як я хочу чути голос,

Довгоочікуваний голос твій!

…Подзвони мені подзвони!

Без тебе минають дні.

Що зі мною, я не знаю.

Благаю, подзвони!

Подзвони мені, заклинаю!

Дотягнись здалеку!

Нехай над цією зоряною безоднею

Раптом пролунає грім небесний,

Раптом пролунає грім небесний.

Телефонний дзвінок.

…Подзвони мені подзвони!

Якщо я в твоїй долі

Нічого вже не значу,

Я забуду про тебе

Я зможу, не заплачу!

Цей біль перетерпів,

Я дихати не перестану,

Все одно щасливої ​​стану,

Все одно щасливої ​​стану,

Навіть якщо без тебе!